Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керма

Керма, -ми, ж. Весло, которымъ правятъ, руль. Желех. Руль у плотовъ; состоитъ изъ дошки (лопасть) и друґара (рукоятка), который вращается на сворені (шипѣ), вдѣланномъ въ стіле́ць. Шух. І. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМА"
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Зароже́дно нар. Урожайно.
Захоробрытыся, -рюся, -рышся, гл. Расхрабриться.
Кленовий, -а, -е. Кленовый. Тут їли рознії потрави... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Бігла через місточок та вхватила кленовий листочок. Рудч. Ск. І. 43.
Коритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Федьк. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались. МВ. І. 29. 2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім'я Твоє. Єв. Л. X. 17.
Поробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать (во множествѣ). Понакладали гори скель, ніби так сам Господь їх поробив. Стор. МПр. О6. Поробили собі маленькі списи. ЗОЮР. І. 285. 2) Причинить болѣзнь злой волей или какимъ либо чародѣйскимъ дѣйствіемъ. Мил. 34.
Пошкалубитися, -блюся, -бишся, гл. Покрыться трещинами.
Середньовіковий, -а́, -е́ Средневѣковый. К. Кр. 17.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Удобряти, -ряю, -єш, гл. Задабривать. Треба старшину вдобряти, щоб не віддав під суд. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.