Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керма

Керма, -ми, ж. Весло, которымъ правятъ, руль. Желех. Руль у плотовъ; состоитъ изъ дошки (лопасть) и друґара (рукоятка), который вращается на сворені (шипѣ), вдѣланномъ въ стіле́ць. Шух. І. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМА"
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти. Грин. ІІ. 310.
Доміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. домести́, -мету́, -те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Льо́пи, -пів, м. 1) Пятна отъ разлитой цвѣтной жидкости. 2) Мазня (о картинѣ). Полт. г.
Оситній, -я, -є. Достаточно давній. Оситня пора сватати, а й досі не побрались. Лебед. у.
Пожинати, -на́ю, -єш, сов. в. пожати, -жну, -жнеш, гл. Пожинать, пожать. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Взяли мене да й пожали, у снопики пов'язали. Чуб. V. 538.
Роспалина, -ни, ж. Трещина, разсѣлина. Темно було у печерях.... Де зверху, у городу роспалину, сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. ІІ. 159.
Стовпок, -пка, м. = сворінь 2. МУЕ. ІІІ. 24.
Утратний, -а, -е. Убыточный. Шейк.
Фантє, -тя, с. соб. 1) Всякая одежда. Шух. І. 98. Cм. хвантя. 2) Лохмотья, рваная одежда. Вх. Зн. 74.
Шебернути, -рну, -неш, гл. = шеберхнути. Тихо, ні мушка не шеберне. ЕЗ. V. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.