Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керма

Керма, -ми, ж. Весло, которымъ правятъ, руль. Желех. Руль у плотовъ; состоитъ изъ дошки (лопасть) и друґара (рукоятка), который вращается на сворені (шипѣ), вдѣланномъ въ стіле́ць. Шух. І. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМА"
Гейкатися, -каюся, -єшся, гл. Безя тяжесть, очень много хлопотать, возиться. Гейкався я чимало, поки виїхав нагору.
Дзиґарі́, -рі́в, м. мн. Часы стѣнные или башенные. Черк. у. Котл. Ен. (Слов.). Дзиґарі б'ють — Сердце стучитъ отъ испуга. Ном. № 4350.
Мо́рда, -ди, ж. Морда, рыло. Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. Ном. № 2462. З свинячою мордою у бублишний ряд. Ном. № 1037. Ум. мордочка. Лисичка і виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15.
Нутрішній, -я, -є. Внутренній.
Пластів'я, -в'я, с. Пластъ, слой; слой срубленныхъ вѣтвей. Вх. Зн. 50.
Подупельник, -ка, м. 1) Лакомка, баловень. Лохв. у. 2) Ловеласъ. (К. П. Михальч.).
Поскінь, -кони, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Посовуватися, -вуюся, -єшся, гл. Подвигаться.
Стріляний, -а, -е. Прострѣленный. Що маю на собі девять ран рубаних, широких, а чотирі стріляних глибоких. Макс.
Стрімчастий, -а, -е. = стрімкий. МВ. ІІІ. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.