Тлумачення / значення слова "КИБАЛКА" | Словник української мови. Словник Грінченка

кибалка

Кибалка, -ки, ж. Родъ головного женскаго убора. Гол. Од. 27. Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. (В старовину молода) в понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Мкр. Н. 34. Ум. киба́лочка. Крають китаєчку, зшиють кибалочку та на твою головочку. Мет. 158. Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку. Грин. III. 499.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИБАЛКА"

Сховати оригінал сторінки

Даша́, -ші́, ж. Большое рядно (Cм.). Борз. у.

повністю...

Двораче́нько, -ка, м. Ум. отъ дворак.

повністю...

Діду́х, -ха́, м. или діду́ха, -хи, ж. 1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. О. 1861. XI. Св. 60. Чуб. І. 44. ІІІ. 437. 2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску. 3) Пробка изъ соломы. 4) Связка тростника или соломы, употребляемая для загорожи или обшивки стѣнокъ куреня и т. п. Чуб. VII. 379.

повністю...

Забондарюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. О бочарѣ: заработаться. Аф.

повністю...

Побрязчати, -чу, -чиш, гл. = побрязкати. Там пан Василько проїжжав, лучком побрязчав, братів пробужав. Чуб. III. 272.

повністю...

Помстник, -ка, м. Мститель. Рука Господня помстників карає. Костом. (Сніп. 76).

повністю...

Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака. Ном. № «4834.

повністю...

Хухнути, -ну, -неш, гл. Дунуть (ртомъ). ЕЗ. V. 180. Після треба хухнуть на жовнаки. Чуб. І. 139. Хухнула му в рот, — і ожив. Драг. 359.

повністю...

Чварахнути, -ну, -неш, гл. Грохнуться, упасть. Чварахнув з коня додолу. Конст. у.

повністю...

Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.

повністю...