Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керувати

Керувати, -ру́ю, -єш, гл. Направлять, управлять. Чоловік мислить, а Бог керує. Ном. № 82. Попереду Гамалія байдаком керує. Шевч. 57. Коня керують уздом, а чоловіка словом. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРУВАТИ"
Бибак, -ка, м. Вередъ. Угор.
Горба́ка, -ки, ж. Холмъ, возвышенность. Сюдою їхати — горбака, а тудою — рівно. Н. Вол. у.
Дешперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отчаяваться. Закр.
Єре́м, єрма́, м. 1) = ярмо. Шух. І. 16
Кватирька Cм. кватирка.
Надво́рі нар. Внѣ дома, подъ открытымъ небомъ, на дворѣ. Хиба тільки світу, що у вікні? Єсть іще й на дворі. Ном. № 5529. Мати твоя та брати твої стоять на дворі. Єв. Л. VIII. 20.
Назліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Слетѣться во множествѣ. Назліталось їх така сила, що Господи!.. Рудч. Ск. II. 110.
Обмірання, -ня, с. Летаргія.
Підстрішшя, -шя, с. = підстріха. К. ПС. 84.
Фабра, -ри, ж. = хварба. Вас. 182.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.