Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керувати

Керувати, -ру́ю, -єш, гл. Направлять, управлять. Чоловік мислить, а Бог керує. Ном. № 82. Попереду Гамалія байдаком керує. Шевч. 57. Коня керують уздом, а чоловіка словом. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРУВАТИ"
Буковинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ буковина 1, 2. Шух. І. 177. Буковинка сі розвила. Шух. І. 197. 2) Жительница Буковины. Ум. буковиночка, буковинонька.
Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати. Вх. Уг. 229.
Вс... Cм. ус....
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть. Вх. Зн. 22. Желех.
Купчити, -чу, -чиш, гл. 1) Продавать. Вх. Лем. 430. 2) Вмѣстѣ, въ кучѣ находиться. Вх. Лем. 430.
Лі́карський, -а, -е. Лѣкарскій; врачебный.
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.
Солонище, -ща, с. = солонець 1. Збігаються як на солонище. Ном. № 13902.
Тиркотати, -кочу́, -ти́ш, гл. = теркотати. Желех.
Трудяк, -ка, м. = трудовник. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.