Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керувати

Керувати, -ру́ю, -єш, гл. Направлять, управлять. Чоловік мислить, а Бог керує. Ном. № 82. Попереду Гамалія байдаком керує. Шевч. 57. Коня керують уздом, а чоловіка словом. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРУВАТИ"
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода. Н. п.
Догребти́, -ся. Cм. Догрібати, -ся.
Надво́зити, -во́жу, -во́зиш, сов. в. надве́зти́, -везу́, -зе́ш, гл. Подвозить, подвезти, привозить, привезти еще.
Обмазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обмазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Быть обмазываемымъ, обмазаннымъ. Поки ще та хата обмажеться до краю, то її тричи дощі обполощуть. Небо сірими хмарами обмазалось, — т. е. покрылось. Мир. ХРВ. 60. 2) Выпачкиваться, выпачкаться.
Піддрочити Cм. піддрочувати.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе. Закр.
Поменчати, -ся, поменчи́ти, ся = поменшати, -ся, поменшити, -ся.
Путера, -ри, ж. Деревянный сосудъ для приготовленія овечьяго сыра. Вх. Зн. 58.
Тулу́к, -ка́, м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. Шух. I. 212. 2) = Тулун. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.