Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

келеп

Келеп, -па, м. 1) Чеканъ. (Голота) до його прибуває, келепом міжи плечи грімає. ЗОЮР. І. 18. Чи не роскололи ляхи мені голови шаблями да келепами? К. ЧР. 116. 2) Палка съ рукояткой, преимущественно въ родѣ молотка. Взявши келеп в руки... потягну і доберуся сяк то так в Теплиці. Мкр. Н. 14. 3) Черепаха. Мнж. 182. Ум. келепець. Із під поли позлотистий келепець виньмає, по столу три рази затинає. ЗОЮР. І. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕП"
Воличок, -чка, м. Ум. отъ віл.
Вошковий, -а, -е. Ко вши относящійся. вошкове зілля. Раст. Ononis hircina. Вх. Уг. 232.
Захвата́тися, -та́юся, -єшся, гл. = захапатися. Він ся захватав. МУЕ. III. 57.
Кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Передирати, -ро́ю, -єш, сов. в. передерти и передрати, -деру́, -ре́ш, гл. Перерывать, перервать, передирать, передрать.
Пришкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти. Харьк.
Сукуватий, -а, -е. Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату. Чуб. V. 614.
Туркотів, -това, -ве Принадлежащій: а) турману; б) ворчуну. Шейк.
Убрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью, замочиться.
Хоріти, -рію, -єш, гл. = хворіти. АД. II. 120. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЕП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.