Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

келеп

Келеп, -па, м. 1) Чеканъ. (Голота) до його прибуває, келепом міжи плечи грімає. ЗОЮР. І. 18. Чи не роскололи ляхи мені голови шаблями да келепами? К. ЧР. 116. 2) Палка съ рукояткой, преимущественно въ родѣ молотка. Взявши келеп в руки... потягну і доберуся сяк то так в Теплиці. Мкр. Н. 14. 3) Черепаха. Мнж. 182. Ум. келепець. Із під поли позлотистий келепець виньмає, по столу три рази затинає. ЗОЮР. І. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕП"
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Каштелян, -на, м. 1) Кастелянъ, управитель замка. 2) Сановникъ, засѣдавшій въ сенатѣ въ Польшѣ. Ті вельможнії каштеляни і старости... пійшли в неволю до Криму. К. ЧР. 38. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120.
Махлюва́ти, -люю, -єш, гл. Обманывать, плутовать, мошенничать.
Многобо́жжя, -жя, с. Многобожіе. К. Іов.
Напли́нути, -ли́ну, -неш, гл. = напливти.
Пообкурювати, -рюю, -єш, гл. Окурить, окутать дымомъ (во множествѣ).
Поряжатися, -жаюся, -єшся, гл. = поражатися. Ой там братя ряжаться, поряжаються: ой шо ми дамо, подаруємо зятю свойому? МУЕ. І. 134. (Полт.).
Солов'я, -яти, с. Птенецъ-соловей. На калині соловя. Грин. III. 86. Ум. солов'ятко. А в городі мятка, в саду солов'ятка. Н. п.
Тарахкотати, -кочу́, -ти́ш, гл. Скоро и сильно стучать, однообразно стучать, грохотать. Шейк.
Цибнути, -бну, -неш, гл. Одн. в. отъ цибати. Як цибне через рів. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЕП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.