Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

келеп

Келеп, -па, м. 1) Чеканъ. (Голота) до його прибуває, келепом міжи плечи грімає. ЗОЮР. І. 18. Чи не роскололи ляхи мені голови шаблями да келепами? К. ЧР. 116. 2) Палка съ рукояткой, преимущественно въ родѣ молотка. Взявши келеп в руки... потягну і доберуся сяк то так в Теплиці. Мкр. Н. 14. 3) Черепаха. Мнж. 182. Ум. келепець. Із під поли позлотистий келепець виньмає, по столу три рази затинає. ЗОЮР. І. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕП"
Бгати, бгаю, -єш, гл. 1) Складывать, свертывать, вить. Ой не бгай гніздечка при дорозі. Н. п. 2) Втискивать, впихивать, комкать. Смирний, хоч у вухо бгай. Посл. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю, Г. Барв. 292. 3) Дѣлать изъ тѣста пироги, коровай и пр. Да чи мені да воду брати, а чи мені коровай бгати. Лукаш. 98. Бгайте, коровай, молодиці! Мил. Св. 24. Бгати пироги. Г. Барв. 156. 4) — ковбки. Разбирать, сортировать срубленные стволы деревъ. Шух. І. 180.
Версовик, -ка, м. Лошонокъ, родившійся поздней осенью. Вх. Пч. II. 6.
Відколядувати, -дую, -єш, гл. Окончить колядування. МУЕ. ІІІ. 57.
Джумачи́ха, -хи, ж. Жена чумака. Рудч. Чп. 122.
Мочли́вий, -а, -е. Мокрый, дождливый. Мочливе літо було сей год.
Пархач, -ча, м. 1) Паршивець. 2) = парх 2.
Переїдати, -да́ю, -єш, сов. в. переїсти, -їм, -їси́, гл. Переѣдать, переѣсть, все поѣсть. Поведи свою дочку, де хоч, там її й дінь, щоб вона у нас хліба не переїдала. Рудч. Ск. II. 66. Усього хліба не переїси. Ном. № 12040. Десь же я в тебе, мати, хліб-сіль переїла. Чуб. V. 538. 2) Переѣдать, переѣсть (о ржавчинѣ и пр.). Щирозлотий поясочок іржа переїсть. Мет. 140.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. Сим. 204. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. АД. II. 37. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188.
Рибалчик, -ка, м. = рибалка 1. Прислухаюсь, як ті молоді рибалчики сові приспівують. Федьк. Пов. 47.
Роспатлувати, -лую, -єш, сов. в. роспатлати, -лаю, -єш, гл. Растрепывать, растрепать (волосы). Попереду несли Зіньку роспатлану і росхристану, неначе мертву. Стор. МПр. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЕП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.