Видоптати, -пчу, -чеш, гл. = витоптати. Що то мі за дорога од столу до порога? Родина видоптала, — Мариню дарувала.
Насі́сти. Cм. Насіда́ти.
Оборонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. оборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Защищаться, защититься. Сей і втікав, і оборонявся.
Перехресний, -а, -е. Перекрестный. Приїздить на перехресну дорогу, аж там стовп стоїть. Вийшли на степ і стали на перехреснім шляху. перехресне вікно. Въ боковой сторонѣ крыши гуцульской хаты: маленькое окошечко въ формѣ креста, безъ стекла, для выхода дыма.
Побридки, -док, ж. мн. Бродяжничество, броженіе. Оце немає сучки Оленки! пішла, мабуть, на побридки.
Потурначка, -ки, ж. Ренегатка (отуречившаяся).
Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Рунтувати, -ту́ю, -єш, гл. = рунтати. Чию семю за некрута стануть рунтувати. Прийдеться рунтувать лежанку й ніч.
Тетериця, -ці, ж. Самка тетерева. Ум. тетери́чка.
Шкарбан, шкарбун, -на, м. 1) Истоптанный башмакъ, сапогъ. Носив ті чоботи, носив, аж поки не стало, а далі й каже: «аже ж на горі в мене є ще батьковські шкарбани, — достану їх, да ще. може яку годину похожу. Надівай хоч шкарбани, бо нових ні за що купити. Ти ж бачиш, що на мені не чоботи, а старі шкарбуни. 2) Старикъ. Сидиш, мов демон під водою, ізморщившись, старий шкарбун. Ум. шкарбанець, шкарбуне́ць.
