Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кивнути

Кивнути Cм. кивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВНУТИ"
Бакалярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бакаляру.
Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = застромити. В болото вершу засторчив. Греб. 369.
Кріваво нар. Кроваво. Кріваво за велику здобич бились К. ЦН. 167.
Майстрови́й, -а, -е. Мастеровой. Майстровий чоловік з його. Канев. у.
Морґо́вий, -а, -е. Морговый.
Накива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Накивать, покивать. Накивав на мене та й пішов. Накивала жінка дякові, щоб прийшов. Мнж. 94. 2) — на кого. Пригрозить кому. 3)п'ятами. Удрать, убѣжать. П'ятами накивав, аж залопотіло. Ном. № 4418.
Обнімати, -ся, гл. = обіймати, -ся.
Розлигати, -га́ю, -єш, гл. Снять налигач съ воловъ.
Товчій, -чія, м. Человѣкъ толкущій на ступѣ. Міусск. окр.
Точений, -а, -е. Точеный, токарской работы. Точенії тарелі. Гол. II. 632.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИВНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.