Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кидатися

Кидатися, -даюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] кинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Бросаться. Кинувсь до Шрама і поцілував його. К. ЧР. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. № 1766. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася. Шевч. 22. 2) Обращаться. Вже й на прощу ходили, і до знахарів кидались — не пособляє. О. 1862. VIII. 1. 3) Впадать. Там, де Случ з Горином кидається у Припець, — звідти ми пригнали. Черниг. 4) Биться (о сердцѣ, пульсѣ). А серце моє кидається, кидається. Г. Барв. 397. Мил. 166. 5) не кидатися чого́. Придерживаться, не оставлять. До Св. Духа не кидайся кожуха. Ном. № 458. Цілий вік він брехав, дак того хліба не кинеться, поки і вмре. першого купця не кидайся. Не упускай перваго покупщика. Чуб. І. 298. Чи стала ціна, чи не стала, а ти первого торгу не кидайся. Кв. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИСЯ"
Бойка, -ки, ж. Малоросска-галичанка, жительница Бойківщини. Желех.
Вербниця, -ці, ж. 1) Вербная недѣля. Прийде вербниця, назад земля вернеться. Ном. № 426. 2) = вербляниця. Желех.
Грязя́, -зі́, ж. = Грязь. Лохв. у.
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти. Шух. I. 44.
Лиході́йка, -ки, ж. Злодѣйка. Желех.
Медяни́к, -ка, м. 1) Медовый пряникъ. Той купує горілку, той медяників. Левиц. І. 2) Раст. a) Galium verum L. ЗЮЗО. І. 123. б) Primula officinalis. L. ЗЮЗО. І. 132. — Veris. ЗЮЗО. І. 171. Ум. медяничо́к.
Мірошниче́нко, -ка, м. Сынъ мельника.
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.
Цьонка, -ки, ж. Дѣтск. 1) Лошадь. Желех. 2) Свинья. Фр. (Желех.).
Шкатула, шкатулка, -ки, ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. АД. II. 5. Дорожню одімкнув шкатулу. Мкр. Г. 64. Украдеш у мене шкатулку з грішми. Рудч. Ск. І. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИДАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.