Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кибета

Кибета и пр. = кебета и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИБЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИБЕТА"
Байсаміна, -ни, ж. Родъ растенія. О. 1861. XI. Св. 29.
Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Жа́льно нар. = жаль. Мені городини жальніш, як твого сала. Рудч. Ск. І. 194. Сина жаль, а дочки ще жальніше. Харьк.
Люти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = лютувати. Магнат лютився. Мир. ХРВ. 92. Він лютиться, що я не радивсь його. Н. Вол. у.
Охабиско, -ка, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Побенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Попировать. Ми в свата добре побенкетували.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Розливчастий, -а, -е. Разливающійся, разливной. Розливчаста ріка. Васильк. у.
Стягнутися, -гну́ся, -нешся, гл. = стягтися.
Туга 2, -ги, ж. Радуга. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИБЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.