Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кибета

Кибета и пр. = кебета и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИБЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИБЕТА"
Бутин, -на, м. 1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры. Вх. Зн. 5. 2) = бутина. Вх. Зн. 5.
Лохина, -ни, ж. Раст. Vaccinium uliginosum. ЗЮЗО. І. 140.
Нами́мрити, -рю, -риш, гл. Наговорить невнятно.
Підтитарій, -рія, м. = підтитарний. Желех.
Посольський, -а, -е. 1) = посельський. Бо я посольських справ не розумію. К. МБ. II. 121. 2) Депутатскій. Желех.
Розлютуватися I, -ту́юся, -єшся, гл. Разозлиться. Як розлютується пані, як накинеться на неї. МВ. І. 52.
Страхіття, -тя, с. = страхів'я. Да годі тобі вже верзти про таке страхіттє. Г. Барв. 327. Було б і в нас таке страхіття, як за Косинського. К. ЦН. 25.
Тестонько, -ка, м. Ум. отъ тесть.
Ховзкий, -а, -е. 1) Скользкій. Намокли, та й ховзкі стали. Камен. у. 2) ховзки́й на язик. Болтливый, несдержанный. Камен. у.
Чужоземщина, -ни, ж. 1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину. ЕЗ. V. 8. 2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною. К. ХП. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИБЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.