Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички.
Гидота, -ти, ж. Гадость, мерзость, нечистота. Де жидота, там і гидота.
Дотка́ти Cм. II. дотика́ти.
Квас, -су, м.
1) Кислота.
2) Квасъ. Знайте нас: ми кислиці, із нас квас.
3) Закваска. Остерегайтесь квасу фарисейського.
4) Также квас шевський. Квасъ для выдѣлки кожъ. Ум. квасо́к.
Люли́на, -ни, ж. = люля, колиска. Е... е... люлино! Засни, мала дитино!
Повислужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому.
Погойдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Покачиваться. І ходила, погойдуючись та підківками поцокуючи.
Ростяпака, -ки, об. Разиня. Ото ще чортова ростяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала.
Рукодія, -дії, ж. Рукодѣліе, издѣліе. Сорочка своєї рукодії.
Шурубурити, -рю, -риш, гл. Куралесить, буянить, бѣдокурить.