Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кидик

Кидик, -ка, м. 1) Маленькій человѣчекъ. Вх. Зн. 25. 2) Замарашка. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДИК"
Безклепкий, -а, -е. Безтолковый, придурковатый. Він якийсь безклепкий, — сказано, десятої клепки в голові нема.
Вип'Ясти, -ся. Cм. випинати, -ся.
Єги́пет, -пту, м. Египетъ.
Закува́ти Cм. заковувати.
Подослужувати, -жуємо, -єте, гл. Дослужить (о многихъ). Подослужували свого та й пішли додому.
Росточувати, -чую, -єш, сов. в. росточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Разбрасывать, разбросать, раскидать, развѣять. Расточено, поволочено по сінях. Лукаш. 152. Тоді вигуби їх. Боже, росточи, розвій, як сміття. К. Псал. 135. 2) Разливать, разлить изъ бочки по бутылкамъ. З) Увеличивать, увеличить (зданіе, одежду). Ми оце будемо церкву росточувати. Харьк. Рукава вузькі, треба росточити. Харьк. 4) Истачивать, источить, изгрызать, изгрызть. Ян ню впали вуши, блохи і всілякий гид, то такой ї на місці расточили. Гн. І. 29.
Стулень, -льня, м. 1) Родъ пирога безъ начинки. Залюбки книші побгали, стульні й паляниці. Мкр. Н. 18. 2) Vulva. Чуб. V. 1129.
Стуманіти, -нію, -єш, гл. = стуманитися. 2) Одурѣть, оторопѣть.
Угнівитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = угніватися. Дуже вгнівивсь на мене. МВ. І. 30.
Черцьовий, -а, -е. 1) Іюньскій. 2) Кошенильный. 3) = червчатий. Черцьовий поясочок. Чуб. V. 544.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.