Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кендюх

Кендюх, -ха, м. Желудокъ четвероногихъ животныхъ. Сим. 142. Чуб. VII. 443. І виняв (у вола) тельбухи з кишками і пильно кендюх розглядав. Котл. Ен. Ум. кендюшок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕНДЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕНДЮХ"
Вилізати, -ваю, -єш, гл. = вилазити. Вх. Лем. 398.
Загуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загоготіти.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. МВ. Молоде колосся з жита зриваю. Г. Барв. 353.
Кулаччя, -чя, с. соб. Кулаки. Три вирви в шию і міх кулаччя. Ном. № 4761. А тут так кулаччам у стіл ріже. Федьк.
Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.
Приховувати, -вую, -єш, сов. в. прихова́ти, -ва́ю, -єш, гл. Припрятывать, припрятать. К. Іов. 86.
Сарсама, -ми, ж. Инструменты ремесленника. Шух. І. 84, 87, 174.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.
Употрійні нар. Втрое. О. 1861. XI. Свид. 36.
Хрястка, -ки, ж. = хрустка. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕНДЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.