Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кизлик

Кизлик, -ка, м. Родъ льдины изъ замороженнаго кизяка, на которомъ катаются съ горки вмѣсто саней. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. грімак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЗЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЗЛИК"
Банелюки, -люк, ж. мн. Употр. въ вираженіи: банелюки плести — молоть вздоръ, городить чепуху. Ном. № 13029. Що ти мені банелюки плетеш? Фр. Пр. 21.
Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56, 130.
Виплутати, -ся. Cм. виплутувати, -ся.
Відмастити Cм. відмащувати.
Оправа, -ви, ж. 1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі. Рудч. Ск. II. 113. 2) Переплета.
Парахвіяльний, -а, -е. Приходской.
Рибаха, -хи, ж. Рыба, большая рыба. Вживають вони щуку-рибаху. АД. II. 40.
Тернистий, -а, -е. Тернистый. Гн. І. 11.
Чубрій, -рія, м. 1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. 2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
Шуткома нар. Шутя. Він це шуткома зробив.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЗЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.