Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кигиця

Кигиця, -ці и киги́чка, -ки, ж. = кигитка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИГИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИГИЦЯ"
Баби́шник, -ка, м. Раст. Berteroa incana. ЗЮЗО. І. 114.
Гартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться. Аф. 356.
Звіно́к, -нка́, м. 1)ри́би. Поперекъ отрѣзанный кусокъ рыбы. Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти. АД. II. 58. 2) Раст. Rhinauthus crista galli. Лв. 101. Cм. звонець.
Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють. Чуб. V. 19.
Науверти нар. Обиняками. Угор.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають. О. 1861. X, 39.
Однолітка, -ки, ж. Ровесница. Маруся... однолітка з нами.
Осуда, -ди, ж. Осужденіе, оговоръ. Смерть не так страшная, як осуда людськая. Чуб. V. 397.
Перепеличка, -ки, ж. Ум. отъ перепелиця.
Ритки, -ток, ж. мн. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго приготовляютъ основу для наматыванія на навой: родъ узкой рамки длиной въ ширину навоя съ рѣдкими поперечными зубьями или перегородками, сквозь отверстія между которыми проходять нити основы. Вас. 166. Части: зубья — зубки, (въ Констаниногр. у. кіло́чки), отверстіе между ними — комо́ра, длинныя планки рамки — листовки, концы риток-засувки или замочки. МУЕ. III. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИГИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.