Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кигиця

Кигиця, -ці и киги́чка, -ки, ж. = кигитка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИГИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИГИЦЯ"
Зави́чка, -ки, ж. = звичка. бра́ти зави́чку. Привыкать, имѣть обыкновеніе. Я й завички не брала удень спати. Зміев. у.
З'єхи́дствувати, -вую, -єш, гл. Поступить єхидно. На світі все так іде, що писарь з'єхидствує, так йому й нічого. Кв. II. 149.
Натікати, -ка́ю, -єш, сов. в. натекти, -течу, -че́ш, гл. Натекать, натечь. Водиця сама в хату натече. Чуб. V. 897.
Обпасти Cм. обпадати, обпасати.
Подорожчати, -чаю, -єш, гл. Вздорожать.
Позиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Судиться, предъявлять искъ къ кому. Прилуц. у.
Розгордитися, -джуся, -дишся, гл. = розгордіти.
Скружляти, -ля́ю, -єш, гл. = скругляти.  
Сухітка, -ки, ж. Ум. отъ сухота.
Чиншовий, -а, -е. Чиншевой, оброчный. Чиншова земля. Чиншова шляхта. О. 1862. VII. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИГИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.