Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

київ

Київ, -ва, м. Кіевъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВ"
Бешеги, -шег, ж. мн. Заразительныя болѣзнетворныя вещества. Заніс бешеги до нашого села. Вх. Зн. 3.
Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Зави́сти Cм. зависати.
Появ, -ву, м. Появленіе, явленіе. К. Дз. 58. Ще до появу Шевченка в літературі. К. ХП. 19.
Приїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = приїздити.
Присукати, -ся. Cм. присукувати, -ся.
Салдатченко, -ка, м. Сынъ солдата.
Срібноводий, -а, -е. Съ блестящими, какъ серебро, водами. Срібноводий Прут. Млак. 116.
Стидити, -джу́, -ди́ш, гл. Стыдить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЇВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.