Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней.
Відчикрижити, -жу, -жиш, гл. Отрѣзать, откроить, откромсать.
Гаймін, -на, м. Множество. У місті сьогодня гаймін огірків.
Зрахувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Сосчитать. Наїхали купці з Варшави, того коника сторгували, ще за його гроші врахували. 2) Разсчитать, сообразить. Зміркували, зрахували, що з козака буде. Твоє враховане премудре слово.
Підводний, -а, -е. Подводный.
Повиморювати, -рюю, -єш, гл. Измучить, истомить (многихъ). Повиморював нас пан добре, поки діждались грошей.
Пусто нар.
1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто.
2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку.
3) — говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо.
4) — іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду».
Раґаш, -ша, м. Дорога, по которой гуцульскіе древорубы стягиваютъ срубленныя деревья въ кучи.
Розцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать.
Тесак, -ка́, м. = тесака. Ум. тесачо́к.
