Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

київ

Київ, -ва, м. Кіевъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВ"
Засвої́ти Cм. засвоювати.
Насклесь нар. Косо, наклонно.
Нашукати Cм. нашукувати.
Озимки, -ків, м. мн. 1) Весенній морозъ. 2) Порода яблокъ, сохраняющихся зимою. Вх. Уг. 255.
Остриця, -ці, ж. Растеніе Asperugo procumbens. L. ЗЮЗО. I. 113.
Пересолоджувати, -джую, -єш, сов. в. пересолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Дѣлать, сдѣлать слаще чѣмъ нужно.
Побабчитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться старухой. Домаха дівкою посивіла і побабчилася.
Постишуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Утихнуть, успокоиться (о многихъ). Крик був такий, а тепер постишувалися. Черниг. у.
Угибати, -баю, -єш, гл. Погибать; о лѣтахъ: уходить. Мої младі літа марні угибають. Вх. Лем. 476.
Унівець нар. см. нівець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЇВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.