Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

келиця

Келиця, -ці, ж. Кисть, украшающая шляпу парня галицкаго Покутья. Kolb. І. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛИЦЯ"
Дощи́стий, -а, -е. = дощуватий.
Зага́снути Cм. загасати.
Поведія, -дії, ж. = поведенція. Чи й у вас така поведія, щоб новоженець мав волю гуляти? Федьк.
Попасувати, -сую, -єш, гл. = попасати. Ми стали біля слободи Кіньської... попасувать волів. Драг. 415.
Протиснутися, -нуся, -нешся, гл. Протиснуться. Мнж. 190. Трудно було протиснутись, так було багато народа. Левиц. Пов. 24.
Супонити, -ню, -ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Суховеря, -рі, ж. = сухівря. (Лобод.).
Тикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тикати.
Умовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Богод. у. Горе не умовчить. Ном. № 2368.
Утушковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. утушкуватися, -куюся, -єшся, гл. Кутаться, закутываться, закутаться. Наділа корсет, кожушину й свиту: і на щоб так утушковуватись. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.