Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кедрина

Кедрина, -ни, ж. Кедръ; кедровое дерево. Треба браття товаришу кедрину тесать. Федьк. Ой умру, мій миленький, умру, — зроби мені кедровую труну! — Ой де ж, мила, кедрини достати? Будеш, мила, і в сосновій лежати. Мет. 267.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕДРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕДРИНА"
Дива́ція, -ції, ж. Удивленіе, диковина. Кіевск. г.
Діва́сенька, -ки, ж. Ум. отъ дівася.
Долата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Ставить заплаты до извѣстнаго предѣла. Долатався до того, що латка на латці. Пирят. у.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Заджеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = заджерґотати. Як заджеркотіли жиди, то аж у вухах лящить. Славяносерб. у.
Здохли́на, -ни, ж. = здохленина. Вх. Зн. 21.
Переполошений, -а, -е. Перепуганный, испуганный. А чого ж ти сам себе боїшся? — поспитала його все переполошена. МВ. (О. 1862. І. 95).
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Грив. II. 3. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива. (Погов.) Волч. у. (Лобод.).
Ухо, уха, с. = вухо. Кругом як в усі. все мовчить. Шевч. 28. Cм. як у вусі. 8 ушу. Въ ушахъ. Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. Барв. 457. Ум. ушко, ушечко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕДРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.