Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Досиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. досо́хнути и досхну́ти, досо́хти, -со́хну, -неш и -схну́, -не́ш, гл. Досыхать, досохнуть. Хліб уже досихає. Викинь сорочки на тин, нехай досохнуть.
Зрана нар. Поутру, съ утра. По закутках зрана до вечора стоять діди.
Кряжувати, -жую, -єш, гл. Обтесывать дерево цилиндрами.
Кулеба, -би, ж. Густой переваренный куліш.
Купало, -ла, м. 1) Ночь съ 23 на 24 іюня, обрядъ празднованія, совершаемаго въ эту ночь сельской молодежью. Сьогодня Купала, а завтра Івана. Иногда такъ называется мѣсто празднованія: На купалі огонь горить. 2) Чучело, употребляемое во время этого празднованія. 3) Дѣвушка, которая во время празднованія, при обрядѣ гаданія, раздаетъ цвѣты. 4) Употребленное въ среднемъ родѣ и какъ собирательное, обозначаетъ лицъ, участвующихъ въ этомъ празднествѣ. Сходилось купало із дому до дому. Ум. купа(й)лочко. Час нам, дівчатка, з купайлочка додому.
Нахромитися, -млюся, -мишся, гл. Наткнуться. Чоловік із скирды упав, та на вила й нахромився.
Підкапостити, -щу, -стиш, гл. Подгадить, повредить тайкомъ.
Попас, -су, м. Кормъ на пастбищѣ, пастбище, выпасъ. Поїдемо разом з вітром, попасу не буде. стати на попасі. Остановиться, чтобы попасти воловъ, лошадей. Ой пішли чумаки з України стали на попасі край долини. попасом = попаски 1. Попасом поїдемо. Ум. попасочок.
Прослідок, -дку, м. Слѣдъ. Прослідок по дорозі видко. Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди ні кинь оком, усюди виден був по їй прослідок.
