Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кикати

Кикати, -каю, -єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька. Гол. IV. 497.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИКАТИ"
Вурда, -ди, ж. 1) Выжимки изъ сѣмянъ конопли или зеренъ мака, приготовленныя для начинки варениковъ или пироговъ. Kolb. I. 54. Марков. 151. 2) Сыръ, вываренный изъ сыворотки. Шух. I. 37, 206, 214.
Злобний, -а, -е. = злобливий. Помилуй, пані благородна! не дай загинуть головам, будь милостива, будь не злобна. Котл. Ен. І. 17.
Напро́ти́, напро́тив, нар. Напротивъ. Повиставляло напроти сонця свої боки. Левиц. І. 89. Сіла собі напротив віконця. Чуб. V. 621. Cм. навпроти.
Пересміяти, -мію́, -є́ш, гл. Осилить въ смѣхѣ. Давай будем знов сміяться, — хто кого пересміє. Грин. II. 80. Ну, тепер хто кого пересміє, того буде пані. Рудч. Ск. І. 69.
Покачати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов. 2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки. 3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі. 4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши. Посл. 5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу. Грин. II. 20.
Поодж.. Cм. повідж..
Порозмазувати, -зую, -єш, гл. Размазать (во множествѣ).
Ростріпати, -ся. Cм. ростріпувати, -ся.  
Семеник, -ка, м. пт. = попичка. Вх. Пч. II. 13.
Хамородь, -ді, ж. Тѣнь, темнота, темное мѣсто. Вх. Зн. 76. Cм. химородь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.