Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кийкуватий

Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате. О. 1861. IX. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЙКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЙКУВАТИЙ"
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є. Канев. у.
Надрукува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать. Надруковано сю книгу вже давно. Оттут він ввесь, хоч надрукуй. Шевч. 463.
Прясти, -ду́, -деш, гл. 1) Прясть. Довго прясти та ткати, а почне краяти, так і мало чого. Ном. № 9857. 2)очима. Играть глазами. Очі в неї заискрили, заграли.... Прядучи ними, вона питає в його. Мир. ХРВ. 7. Яка ж я? — прядучи веселими очима, допитувалась вона. Мир. ХРВ. 332.
Скікавка, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.  
Служити, -жу, -жиш, гл. Служить. Служу, наймаюся. МВ. (О. 1862. III. 77). Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20.
Сотенька, -ки, ж. Ум. отъ сотня.
Стулити, -ся. Cм. стуляти, -ся.
Туркот, туркут, -та, м. 1) Порода голубя, турманъ. Ходить туркот волохатий. Попотурчи, туркоте. Ном. № 2732. Позирав, ходив як туркут, голуб волохатий. Мкр. Н. 30. 2) Ворчунъ, сварливый человѣкъ. Шейк.
Чипавка, -ки, ж. Жердь на гребнѣ крыши на клуні, связывающая ключчя. МУЕ. І. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЙКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.