Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клячати

Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯЧАТИ"
Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.
Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Вх. Зн. 51. Дістали від гробаря кістку з мерця. ЕЗ. V. 186. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати. Гн. II. 254.
Друкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Печатать.
Забру́катися, -каюся, -єшся, гл. Запачкаться въ грязь. Забрукається свита як довга. Н. Вол. у.
Запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у.
Конюшня, -ні, ж. Конюшня. Як коня вкрали, він конюшню замкнув. Ном.
Млен, -ну, м. = млін. Вас. 183.
Непотрібний, -а, -е. Ненужный. Хто бідний, той нікому непотрібний. Ном. № 1602.
Рівність, -ности, ж. Равенство. Левиц. Пов. 266. Таких людей підіймати до моральної і соціяльної рівности з собою. К. ХП. 9. Не стало рівности, не стало братства. Мир. ХРВ. 85.
Стайка, -ки, ж. 1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. Н. п. Не моя жень, це стайка на моїй постаті. Рк. Левиц. 2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. Шух. І. 188. То-же, что и застайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЯЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.