Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клячати

Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯЧАТИ"
Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи. Шух. I. 153.
Висихання, -ня, с. Высыханіе. К. Псал. 69.
Вичитати Cм. вичитувати.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ. Вх. Лем. 415.
Керпець, -пця, м. 1) = личак. Желех. 2) = постіл. Гол. Од. 75.
Кімната, -ти, ж. Въ малорусскихъ хатѣ, домѣ — небольшая комнатка, отгороженная въ большой общей комнатѣ; служить обыкновенно спальней. Вас. 195. У вдовиці дві світлиці, а третя кімната. Мет. 53. Поставлю хату і кімнату. Шевч. Піду я до кімнати постіль білу слати. Чуб. V. Мати собі стрівожилась, устала з-за стола і одвела її в кімнату. К. ЧР. 129. Ум. кімнатка, кімнаточка. Він любив свою світличку з кімнаткою. Г. Барв. 143. Сам Сухобрус жив в сусідній кімнатці. Левиц. Пов.
Мали́зна, -ни, ж. Малость.
Поперебиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перебиться (во множествѣ).
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади. Гн. І. 6.
Управителів, -лева, -ве Принадлежащій управляющему.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЯЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.