Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клячати

Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯЧАТИ"
Бобовий, -а, -е. Бобовый. Ой бо мої кучерики як бобові струки. Чуб. V. 36.
Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Відкручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відкрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Отдѣлываться, отдѣлаться. Став думати, як би то від них відкрутитись. Кв. І. 255.
Відриватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відірватися, -рвуся, -вешся, гл. Отрываться, оторваться. Випив він та зараз давай відриватись від стіни. Рудч. Ск. II. 69. Одірвись, коню, од берестонька. Мет. 19.
Го́цки меж. = Гоц. Ном. ст. 300, № 364.
Незримо нар. Незримо.
Поприправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и приправити, но во множествѣ.
Просмалити, -лю́, -лиш, гл. Прожечь (матерію, шерсть, волосы) Я у грубі запалив, собі штани просмалив. Чуб. III. 426.
Разний и пр. = різний и пр.
Терес, -су, м. Раст. Rhamnus cathartiса L. Анн. 293.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЯЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.