Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

книгогриз

Книгогриз, -за, м. Презрительно: книжникъ, вѣчно возящійся съ книгами. Ти написав томів із сотню, книгогризе. К. Дз. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИГОГРИЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИГОГРИЗ"
Дворня́га, -ги, ж. Дворовая собака.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Же́льман, -на, м. Родъ игры, родъ весенняго хоровода. А ми як колись малими гуляли з вами і в жельмана, і веснянок співали. Левиц. Пов. 106.
Напередо́вець, -вця, м. Передовой, впереди идущій.
Покришечка, -ки, ж. Ум. отъ покришка.
Посідатися, -даюся, -єшся, гл. Треснуть въ нѣсколькихъ мѣстахъ. Уже посівсь мій горщик. Корові вим'я посідався. ЕЗ. V. 256.
Постарувати, -ру́ю, -єш, гл. Распоряжаться нѣкоторое время въ качествѣ старшаго.
Приставитися, -влюся, -вишся, гл. Умереть. Вже ж і моя сестра п'ятий рік як до Бога приставилась. Г. Барв. 184.
Рахмистер, -тра, м. Счетчикъ.
Скікавка, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНИГОГРИЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.