Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

книгогриз

Книгогриз, -за, м. Презрительно: книжникъ, вѣчно возящійся съ книгами. Ти написав томів із сотню, книгогризе. К. Дз. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИГОГРИЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИГОГРИЗ"
Виділ, -лу, м. 1) Выдѣлъ, удѣлъ. 2) Отдѣлъ, раздѣлъ. Желех. 3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр. Желех.
Змервити, -влю, -виш, гл. Истереть, измять (солому). Вх. Лем. 420.
Марнотра́вство, -ва, с. Мотовство, расточительность.
Паскудити, -джу, -диш, гл. 1) Гадить, сквернить. Я рук паскудить не хочу. Шевч. 2) Гадить, пачкать, испражняться. Погана птиця, що своє гніздо паскудить. Ном. 3) Плохо дѣлать, портить. Роби добре, не паскудь. Ном. № 2113.
Підіцькнути, -кну, -неш, гл. Подбить? подстрѣлить? Ген перед шведами своїми Карл із носилок виглядав... Не залюбив небіжчик кулі, його що вранці підоцькнули. Греб. 353.
Польованець, -нця, м. Охотникъ. Вх. Зн. 52.
Початуха, -хи, ж. Зачинщица? КС. 1883. II. 394. Заськи, початухо, заськи! Мил. 156.
Притихти Cм. притихати.
Стужка, -ки, ж. Ум. отъ стуга.
Ськатися, -каюся, -єшся, гл. Искать (насѣкомыхъ въ волосахъ, шерсти). Такий мені пан: у соломі спить а зубами ськається. Ном. № 2930.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНИГОГРИЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.