Віддати, -ся. Cм. віддавати, -ся.
Глевко нар. Ум. отъ глевкий. Так наша піч пече глевко. Їж, Левко, хоч і глевко.
Заглоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле.
Зви́чно нар. 1) Привычно. 2) Обычно, въ обычаѣ.
Ласка, -ки, ж.
1) Любовь, привязанность, ласка. У дівчини стільки ласки, як на тихій воді ряски. Утеряла дівчинонька у козака ласку. Я. Серце рвалося, сміялось, виливало мову, виливало, як уміло, за темнії ночі, за вишневий сад зелений, за ласки дівочі. Чужа жка сироті Великдень.
2) Милость, благосклонность, благоволеніе, благодать; покровительство. Панська ласки до порош. Боїться ласки втратити. Я панською ласкою багатий. Знайшла бо єси ласку в Бога. Святителю Миколаю, угоднику Божий, помощнику скорий! допоможи мені ласкою своєю небесною! Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. І над собакою повинно мати ласку. з ласки. Изъ милости, даромъ. Хто служить з ласки, тому милосердиєм платять. Живу у чужій сем'ї з ласки. з божої ласки. Божіею милостью. запобігати ласки. Добиваться милости, благосклонности. Такої ласки можна і в цигана запобігти. ласку творити. Быть любезнымъ. На чиїм возі їдеш, тому й ласку твори. коли ласка ваша, твоя. Пожалуйста! Если возможно. Пусти мене прогулятись, коли ласка твоя. то по вашій ласці. Это какъ вамъ будетъ угодно. То по вашій ласці: як дасте, — матиме. аби була ласка... Лишь-бы было угодно... Аби була ласка слухати, — поки не охрип, — співатиму. те робив, що з ласки вашої звеліли. Я дѣлалъ то, что вамъ угодно было приказать. будь ласка, будь ласко!.. Пожалуйста! Будь ласка, дай мені!..
3) Одолженіе.
4) Ласочка, ласица. Ум. ласочка. Плаче собі тихесенько... Шелесть!.. коли гляне: по-під тем, мов ласочка, крадеться Оксана.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Певна людина.
2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті?
3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить.
4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню.
Перегравати, -раю́, -єш, сов. в. перегра́ти, -ра́ю, -єш, гл.
1) Играть, сыграть сильнѣе, чѣмъ слѣдуетъ.
2) Только сов. в. Окончить играть. Музика переграла.
3) Осиливать, осилить въ игрѣ. Петро переграв Івана.
4) Только сов. в. Перебродить. Пиво переграло.
Переп'ятити, -п'ячу, -тиш, гл. = переп'ясти. Битий шлях переп'ятити.
Підкидчата, -чат с., мн. Маленькіе саночки, которыя при перевозкѣ дерева подставляются подъ тотъ его конецъ, который виситъ съ большихъ саней.
Червчатий, -а, -е. 1) Окрашенный въ червець.
2) Сдѣланный изъ шелка червець или съ примѣсью его. Плахта на ній кортацька, червчата.
