Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кнорос

Кно́рос, -са, м. Кабаній самецъ, не кладеный. Шух. I. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНОРОС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНОРОС"
Боркотун, -на, м. = буркотун.
Дряпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Царапнуть.
Жура́вочка, -ки, ж. Ум. отъ журавка.
Заробітча́нин, -на, м. Работникъ, идущій на заработки. Мир. ХРВ. 68.
Змулювати, -люю, -єш, сов. в. зму́лити, -лю, -лиш и зму́ляти, -ляю, -єш, гл. Натирать, натереть, надавить.
Мерві́ти, -вію, -єш, гл. Приходить въ негодность (о соломѣ).
Пакосний, -а, -е. = пакісний.
Параван, -ну, м. Ширмы.  
Пластун, -на, м. 1) Кубанскій козакъ, несущій сторожевую и развѣдочную службу и въ то-же время занимающійся охотой и рыбной ловлей. Поп. 240, 241. О. 1862. I. Кух. Пластуни, 61. 2) = пластовець.
Роз'єднувати, -ную, -єш, сов. в. розєдна́ти, -на́ю, -єш, гл. Разъединять, разъединить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНОРОС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.