Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кнорос

Кно́рос, -са, м. Кабаній самецъ, не кладеный. Шух. I. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНОРОС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНОРОС"
Вихопити, -ся. Cм. вихоплювати, -ся.
Заплішува́ти 2, -шу́ю, -єш, гл. = заплішити. Росплішувалося мов ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Зліти, злію, -єш, гл. Дѣлаться болѣе злымъ. Сидить вона сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько де далі зліє. Шевч. 309.
Змінний, -а, -е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22.
Погрюкати Cм. погрюкувати.
Сідач, -ча, м. Раст. Inula hirta L. ЗЮЗО. І. 125.
Спара, -ри, ж. = шпара. Угор.
Спомогти Cм. спомагати.
Стіночка, -ки, ж. Ум. отъ стіна.
Червонорожевий, -а, -е. Алый. Цвіт королевий схилив свою головоньку червонорожеву. Шевч. 355.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНОРОС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.