Відколювати, -люю, -єш, сов. в. відколоти, -лю, -лиш, гл. Откалывать, отколоть, отщепливать, отщепить.
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать.
До́ступ, -пу, м. Доступъ. Прозьба доступ має.
Замога́ти, -га́ю, -єш, сов. в. замогти́, -жу, -жеш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Дужчий заміг би багато декого, та се не закон. 2) Быть въ состояніи.
Зорватися, -рвуся, -рвешся, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Як з гіллі зорвався.
Квітчастий, -а, -е. 1) Цвѣтистый, усѣянный цвѣтами. Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая квітчастим злаком! Ми знайдемо, мій голубе, зелені діброви і долини квітчастії. 2) Разноцвѣтный, цвѣтной (о матеріяхъ). Квітчастий пояс. В'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні, квітчасті.
Печовий, -а́, -е́ Къ печи относящійся.
Попопанькатися, -каюся, -єшся, гл. Повозиться, поняньчиться много.
Трипутник, -ка, м. Раст. Plantago avenaria W. К.
Чупер, -пра, м. Хохолъ. Чупер носив собі коротенький. Жінку за чупер та й до землі, та й добре набив.
