Дешеві́нь, -ні, ж. = Дешевня.
Джере́льце, -ця, с. Ум. отъ джерело.
Довали́ти, -ся. Cм. Дова́лювати, -ся.
Идол, -ла, м.
1) Идолъ.
2) Чортъ. Ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка.
Ківш, ковша, м.
1) Совокъ для насыпки зернового хлѣба, муки и пр.
2) Плата мельнику мукою за помолъ. Ковша брати.
3) Ковшъ, сосудъ съ рукоятью для черпанья и питья жидкостей. Чи чарка то, чи ківш буде, — не глядить переміни: гладко п'ють, як з лука б'ють, до ночної тіни. випити ківш лиха. Претерпѣть много горя. Не один ківш лиха підсунула йому злая доля, — випив їх бідолашний. Бийте його добре киями, щоб знав почому ківш лиха. Ум. ківшик. Сивушки зараз ковтонули по ківшику і не здрігнули.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл.
1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле.
2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа.
3) Бить, звонить в колотушку.
4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли.
6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Нагото́вити, -влю, -виш, гл. Наготовить, приготовить. А сама наготовила їй повнісіньку скриню усякої худоби.
Сичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Гуси сичали. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
Танець, -нцю, м.
1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, — а все наб'єшся.
2) кривий — Родъ хоровода. Ум. танчик.
Усохти. Cм. Усихати.
