Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключка

Ключка, -ки, ж. 1) Крюкъ. 2) Деревянный крюкъ, употребляемый для подвѣшиванія чего-либо, напр., дѣтской люльки, ведра (двѣ ключки висятъ на веревкахъ на каждомъ концѣ коромысла) и пр. Чуб. VII. 384. Гол. Од. 61. 3) Деревянный крюкъ въ видѣ остраго угла, съ длинной рукоятію, употребляемый для вытаскиванія чего-либо, напр., ключкою смичуть сіно з стогу; а рыболовы галицкаго Покутья ключкою вытаскиваютъ изъ воды поставленные для ловли рыбы вентері, верші. Kolb. I. 73. 4) = кілок 4. На ключку почепила рушник. Конст. у. 5) Крючекъ для вязанія рукавицъ изъ шерсти. Гол. Од. 69. 6) Крючекъ для протягиванія нитей сквозь начиння и блят (у ткачей). Конст. у. 7) Родъ деревяннаго крючка у колесника, которымъ прихватывается ступица съ одной стороны и сверху, когда въ ней пробиваютъ отверстія для спицъ. Сумск. у. 8) У гребенщика: деревянный крючекъ съ подвязанною веревочкою подножкою или педалью для прижиманія палки съ нарѣзками, придерживающей при работѣ пластинку рога. Вас. 164. 9) Петля, образованная ниткою, снуркомъ, веревкой. Шух. I. 151. Гол. Од. 21, 23. 10) Ростокъ. ключки пускати. Проростать (о сѣмени). 11) Переносно. Хитрость, зацѣпка; придирка. Камен. у. Желех. ключки собі шукати. Искать предлога. ключку закинути. Намекнуть. 12) Родъ дѣтской игры. Ном. № 12577. Ум. ключечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКА"
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Виповнятися, -няюся, -єшся, сов. в. виповнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Наполняться, наполниться, сдѣлаться полнымъ. Каеш: боки позападали у коня; а давай що-дня вівса, то швидко виповняться. Канев. у. Хата усе виповнялася людьми, що надіходили. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) О лунѣ: дѣлаться полной. Тоді (молодикові) виповнятися, а нам оздоровлятися. Грин. II. 316.
Відгребти, -ся. Cм. відгрібати, -ся.
Дере́нка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.
Живу́шечка, -ки, ж. Живое существо. Живая живушечка на живій колодочці живе м'ясо їсть. Заг.: дитя и грудь матери. Ном. с. 297, № 248.
Зами́мрити, -рю, -риш, гл. Забормотать. Замимрив тихим голосом. О. 1861. IV. 41.
Зловістний, -а, -е. Зловѣщій. Желех.
Ряботиння, -ня, с. 1) Слѣды отъ оспы на, лицѣ. Ном. № 8519. 2) Рыжіе пятна на кожѣ рыжихъ людей; пятна на лицѣ беременной женщины. Черк. у. (Лобод.).
Хлопище, -ща, м. Ув. отъ хлоп. Мужичище-хлопище хап за притику з вія. Гн. II. 168.
Шестипазурний, -а, -е. Съ шестью когтями на каждой лапѣ. Вбий шестикрилого.... шестипазурного змія! Чуб. II. 281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.