Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключка

Ключка, -ки, ж. 1) Крюкъ. 2) Деревянный крюкъ, употребляемый для подвѣшиванія чего-либо, напр., дѣтской люльки, ведра (двѣ ключки висятъ на веревкахъ на каждомъ концѣ коромысла) и пр. Чуб. VII. 384. Гол. Од. 61. 3) Деревянный крюкъ въ видѣ остраго угла, съ длинной рукоятію, употребляемый для вытаскиванія чего-либо, напр., ключкою смичуть сіно з стогу; а рыболовы галицкаго Покутья ключкою вытаскиваютъ изъ воды поставленные для ловли рыбы вентері, верші. Kolb. I. 73. 4) = кілок 4. На ключку почепила рушник. Конст. у. 5) Крючекъ для вязанія рукавицъ изъ шерсти. Гол. Од. 69. 6) Крючекъ для протягиванія нитей сквозь начиння и блят (у ткачей). Конст. у. 7) Родъ деревяннаго крючка у колесника, которымъ прихватывается ступица съ одной стороны и сверху, когда въ ней пробиваютъ отверстія для спицъ. Сумск. у. 8) У гребенщика: деревянный крючекъ съ подвязанною веревочкою подножкою или педалью для прижиманія палки съ нарѣзками, придерживающей при работѣ пластинку рога. Вас. 164. 9) Петля, образованная ниткою, снуркомъ, веревкой. Шух. I. 151. Гол. Од. 21, 23. 10) Ростокъ. ключки пускати. Проростать (о сѣмени). 11) Переносно. Хитрость, зацѣпка; придирка. Камен. у. Желех. ключки собі шукати. Искать предлога. ключку закинути. Намекнуть. 12) Родъ дѣтской игры. Ном. № 12577. Ум. ключечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКА"
Барвний, -а, -е. Цвѣтной. Желех.
Виноватий Cм. виноват.
Круча, -чі, ж. 1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Н. п. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув. Єв. Л. VIII. 33. 2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп. Мирг. у.
Личко́ваний, -а, -е. 1) Прикрашенный съ виду. Ви думаєте, у мене личкована капуста? Скрізь однакова, тугенька. 2) Шлифованный. Личкований камінь. Міусск. окр.
Огорчати, -ча́ю, -єш, сов. в. огорчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Огорчать, огорчить. Чи вам дочки, чи вам синочки гірке слово сказали? Чим вони вас огорчили? Мил. 200. Думаю: як його й огорчати їх. Г. Барв. 202.
Побурлакувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть бурлакою.
Подобний, -а, -е. = подібний. Хоць я гарна і подобна, до роботи не способна. Грин. III. 215. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355. Пречистенський манастирь, подобний, як на Охвонський горі. Стор. МПр. 166.
Розробити Cм. розроблювати.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.
Чеснота, -ти, ж. Добродѣтель. Тихі чесноти без розголосу і пихи приваблювали мене. Г. Барв. 373.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.