Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

книпець

Книпець, -пця, м. = ґнипець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИПЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИПЕЦЬ"
Боронення, -ня, с. 1) Защита. 2) Запрещеніе. 3) Обработка бороною.
Брижа, -жі, ж. 1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 2
Заго́лювати, -люю, -єш, сов. в. заголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Забривать, забрить. ...сина в салдати позаторік заголили. Шевч. 479.
Зару́чини, -чин, ж. мн. Обрученіе. О. 1862. IV. 6. МУЕ. III. 74. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 127.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь. Камен. у.
Пооблизувати, -зую, -єш, гл. Облизать (во множествѣ). І ложки пооблизували, такий добрий кісіль. Кіевск. у.
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Султанич, -ча, м. Сынъ султана. К. ПС. 68.
Уґаровувати, -вую, -єш, гл. Выдалбливать желобокъ, пазъ.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНИПЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.