Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключкувати

Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ. Желех. 2) Дѣлать увертки, увертываться. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКУВАТИ"
Бондарчук, -ка, м. Подмастерій бочара.
Дре́нути, -ну, -неш, гл. = дременути. До корчми дренув. Н. Вол. у.
Калюжка, -ки, ж. Ум. отъ калюжа.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Письмацтво, -ва, с. 1) Грамотность. 2) Плохое сочинительство. 3) соб. Плохіе писатели. Письмацтво дике. К. Дз. 103.
Пробігнути, -ну, -не́ш, гл. = пробігти. Сли тоті гори пробігнеш, то я ти дам всьо. Драг. 284.
Сита, -ти, ж. Растворъ меду, сыта. Будеш його годувати цукром головою, будеш його напувати від меду ситою. Чуб. V. 68.
Торбоноша, -ші, ж. Носящій торбу.
Хвасолиння, -ня, с. Стебли фасоли.
Хлющити, -щу, -щиш, гл. Отекать? Ото обмочило тебе дощем, аж хлющить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.