Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключкувати

Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ. Желех. 2) Дѣлать увертки, увертываться. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКУВАТИ"
Випарубок, -бка, м. Подростокъ. Мнж. 177.
Виприскати, -каю, -єш, гл. Выбрызгать.
Вороньок, -нька, м. = воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком. Мир. ХРВ. 139.
Де́що мѣст. Кой-что, нѣчто. Я маю дещо братові переслати. МВ. І. 28. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 74. Погомоніли де про що і роз'їхались. Хата.
Ластовиний, -а, -е. Ласточкинъ. Колыб мені ластовине зілля. Мет. 61. — зілля. Раст. Chelidonium majus.
Подирчати, -чу, -чиш, гл. Подребезжать.
Пропалати, -ла́ю, -єш, гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи (Cм. палати 3). Пропалай мені мак.
Соборуватися, -руюся, -єшся, гл. Собороваться. Я хочу маслом соборуватась. Левиц. І. 386.
Тараскавка, -ки, ж. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Угоноблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. угон битися, -блюся, -бишся, гл. Удовлетворяться, удовлетвориться, наслаждаться, насладиться. (Козацтво) танцями вгоноблялось. К. МБ. III. 245.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.