Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключкувати

Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ. Желех. 2) Дѣлать увертки, увертываться. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧКУВАТИ"
Задавля́чка, -ки, ж. Медиц. Жаба, angina. Вх. Зн. 19.
Ідосі нар. = досі.
Кубеба, -би, ж. Раст. Кубеба, Cubeba. На запіканку корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.
Ло́мус, -са, м. Богатырь, силачъ, сокрушитель. Такий був ломус, ню поставив пушку на долоні та як стрелив із Быкова, то досяг аж у Остер. ЗОЮР. І. 118.
Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Складання, -ня, с. 1) Складываніе. 2) Наборъ, набираніе (въ типографіи). 3) Составленіе изъ частей. 4) Составленіе, сочиненіе. 5) Сложеніе. Кон. Ар. 97.
Топінка, -ки, ж. Тонка печи. Сим. 183.
Тривний, -а, -е. 1) Питательный, сытный. Тривна каша. Кременч. у. 2) Удобоваримый. 3) Удобный, пригодный. Це дерево тривне на плуг. Борз. у.
Тьоп! меж., выражающее ударъ: хвать! Тьоп його по пиці! Полт. г.
Уманювати, -нюю, -єш, сов. в. умани́ти, -ню, -ниш, гл. Заманивать, заманить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.