Виквиляти, -ля́ю, -єш, гл. Издавать жалобные звуки. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли.
Відмін, -ну, м. Выкупъ. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде милий, обмін несе.
Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
Кодола, -ли, ж. Канатъ. А ну, хлопці, до кодоли порон тягти. кодоли, привязанныя къ крыльямъ невода, имѣютъ названія по имени завѣдывающихъ каждой: отамана и его помощника крилаша — отаманська кодо́ла и крилашська кодо́ла.
Лічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Считать. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Де гроші лічять, там не пхайсь. 2) Лѣчить. Лічили, лічили, — поки її безталанну в труну положили.
Поєднати, -на́ю, -єш, гл.
1) Соединить. В неволі, в самоті немає, нема з ким серця поєднать.
2) Примирить. Поєднає з недолею і з людьми.
3) Договорить, нанять. Так він то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдата.
Покоїти, -ко́ю, -їш, гл. Покоить, лелѣять. Я тебе не покину довіку, буду тебе попоїти.
Сеймовий, -а, -е. Относящійся къ сейму.
Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.
Чоловічина, -ни, м. Человѣкъ. Чоловічина! одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу.