Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобзарь

Кобзарь, -ря́, м. 1) Пѣвецъ, акомпанирующій себѣ на кобзѣ. Кобзарі швендяють поміж людьми, грають на кобзах, на бандурах да співають усяких пісень. К. ЧР. 259. І про неї добрим людям кобзарі співають. Шевч. 2) Поэтъ. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. Куліш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЗАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЗАРЬ"
Бабе́шки, -шок и -шків, ж. мн. Внутренности животнаго, потроха. Я ниньки варила вареники з свинячими бабешками. Шейк.
Бугаїв, -єва, -ве. Принадлежащій племенному быку. — ве молоко. Cм. молоко.
Гайтування, -ня, с. Охота съ гончими. Галиц.
Жбановий, -а, -е. = джбановий.
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь. Екатерин. у.
Ма́терин, -на, -не. Материнъ. Отцева і материна молитва зо дна моря рятує. Ном. № 9373.
Позапікати, -ка́ю, -єш, гл. Запечь (во множествѣ).
Славно нар. 1) Славно. 2) Хорошо. Як славно, бабусечко, як славно. МВ. (О, 1862. III. 41). Ум. славненько, славнесенько.
Совуля, -лі, ж. = пугутькало. Вх. Пч. II. 14.
Тріфолія, -лії, ж. Раст. Menyanthes trifoliate L. Анн. 215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБЗАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.