Воложити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать влажнымъ.
2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом!
Зада́ча, -чі, ж. Задача.
Кре́ля, -лі, ж. Большая льдина.
Ле́мко, -ка, м. Галицкій малороссъ, житель Лемківщини.
Овесок, -ска, м.
1) Ум. отъ овес.
2) Родъ узора въ вышивкахъ. (Залюб.).
Оханутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Оханувся та за діло взявся. Оханись, Господь з тобою.
Ошатно нар. Нарядно. Хоч не ошатно, та здатно.
Повипихати, -ха́ю, -єш, гл. Вытолкать (многихъ). Повипихав усіх... з хати.
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый.
Триніжник, -ка, м. = триніжок.
