Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобенити

Кобенити, -ню́, -ни́ш, гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЕНИТИ"
Дзерка́льний, -а, -е. Зеркальный. Дзеркальні вікна. Мир. ХРВ. 68.
Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться. Лубен. у.
Заста́рений, -а, -е. Преждевременно состарѣвшійся. Не так стара, як застарела молодиця. Мир. Пов. І. 112.
Копійчаний, -а, -е. Копеечный, стоющій копейку. Ми громадяне, а то все суччя копійчане, бадилля сьітове. Гліб. Копійчані бублики.
Латинь, -ни, ж. = латина.
Молоде́чий, -а, -е. = молодецький. по-молоде́чи. По молодецки. Та по-молодечи будеш Богу молитися, а не по-чернечи харамаркать. Шевч. 246.
Погодний, -а, -е. Благопріятный. Погодний час.
Ціпун, -на, м. = ціпуга. Старий ціпуном потягав мене і по спині, і по руках. Новомоск. у.
Чехнути, -ну, -неш, гл. Чахнуть. Батько наш чехне та й чехне, почав кашля ти, а далі й зовсім ліг. Харьк. у.
Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.