Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

князький

Князький, -а́, -е́ 1) = княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги. К. ЦН. 241. 2) = княжецький 2. підходити під князьки́й віне́ць. Вѣнчаться. щоб ти під князьки́й вінець не підійшла! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ! К. ЦН. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗЬКИЙ"
Бахур, -ра
Відстановити Cм. відстановляти.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Золотушний, -а, -е. Золотушный.
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Пагністки мн. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 80.
Позлущувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и злущити, но во множествѣ.
Трін, трону, м. Рыбій жиръ. Шейк. Cм. трон 3.
Чароньки, -ків, м. мн. Ум. отъ чари. Cм. чар.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯЗЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.