Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобилярка

Кобилярка, -ки, ж. Порода большихъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛЯРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛЯРКА"
Ґерґе́цки, -цок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407.
Добрина́, -ни́, ж. Хорошее качество. Купуйте, добродію, дрова, тут така добрана.
Идол, -ла, м. 1) Идолъ. Шевч. 603. 2) Чортъ. Ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка. Грин. II. 12.
Могти́, мо́жу, -жеш, гл. Мочь. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Єв. Мр. Ніхто не може світа пережити. Ном. № 389.
Назмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Наспориться вдоволь.
Неприкаяний, -а, -е. 1) Нераскаявшійся. Зробивсь великим грішником та з журби по грошах і вмер без причастя неприкаяний. Г. Барв. 459. 2) Окаянный, отчужденный отъ людей, не находящій себѣ мѣста. Доле ж моя неприкаяна. Св. Л. 319.
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый. Левиц. І. 404.
Попрятно нар. Чисто, опрятно. Вх. Зн. 53.
Ринявий, -а, -е. Струпистый, шелудивый. Вх. Лем. 460.
Ужище, -ща, с. Веревка. Чуб. VI. 112. Cм. ужисько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛЯРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.