Бугало, -ла, с. ? Встрѣчено въ любовномъ заклинаніи. Не лети ж ти, огнений бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в'ялить! Полети ж ти, огнений бугало, до козака у двір...., учепися ти йому за серце...., щоб він мене не запив, не заїв, із иншими не загуляв, усе мене на помислях мав.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Крутень, -тня, м.
1) Пукъ соломы для топки. Посади там (у печі) та й спали соілми три крутні, під челюстами, щоб загнотити.
2) Свернутый пукъ соломы для заплетанія между кольями въ стѣнахъ плетеной хаты, мазанки.
3) Свертокъ сѣна, остающійся по дорогѣ отъ протащенной копны.
4) = крутель. Що на йому свита соломою шита, крутнем пудперезався да в бояре вбрався.
5) Маховое колесо (въ машинѣ).
Ло́панка, -ки, ж. ? Щоб ти лопанки нагнав.
Повиціжувати, -жую, -єш, гл. Выцѣдить (во множествѣ). З усіх пляшок уже повиціжував.
Примівник, -ка, м. Знахарь, лѣчащій заговоромъ.
Розвести, -ся. Cм. розводити, -ся.
Спрятанник, -ка, м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто.
Сябрувати, -брую, -єш, гл. Водить компанію.
Шуплядка, -ки, ж. = шухляда 1.
