Тлумачення / значення слова "КНЯГИНЯ" | Словник української мови. Словник Грінченка

княгиня

Княгиня, -ні, ж. 1) Княгиня, жена князя. У його жінка княгиня, з Волині ляшка. К. ЧР. 46. 2) Новобрачная. Ой вийди, мати, огляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню. Н. п. Ні, молода княгине, не піду я до тебе на весілля. МВ. І. 42. 3) Родъ весенняго хоровода съ пѣснями. Грин. III. 114. Ум. княги́нечка, княги́нька, княже́йка. Засватав собі княгинечку. Н. п. Жінка княгинька, а хата неметена. Ном. № 9118. Яворові сінці, тесові стільці, а на тих стільцях красна княжейка. АД. І. 45.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯГИНЯ"

Сховати оригінал сторінки

Бовкало, -ла, с. 1) Языкъ у колокола. 2) Глупый болтунъ.

повністю...

Виславляти, -ля́ю, -єш, гл. Славить, прославлять. Славу козацьку виславляли. Лукаш.

повністю...

Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. Ном. № 507. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут. Котл. Ен.

повністю...

Кака, -ки, ж. Дѣтск. 1) Испражненія. 2) Все дурное, нечистое, грязное. О. 1861. VIII. 8.

повністю...

Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz). Св. Л. 14.

повністю...

Натеньки, -ків, м. мн. давати натеньки́. Дѣлать намеки.

повністю...

Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.

повністю...

Розворина, -ни, ж. = розвора. Екатер. у.

повністю...

Семянистий, -а, -е. Многосемейный. То народ семянистий. О. 1861. II. 246.

повністю...

Сіменуха, -хи, ж. Кушанье: съ коноплянымъ молокомъ каша. Вх. Зн. 63.

повністю...