Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

княгиня

Княгиня, -ні, ж. 1) Княгиня, жена князя. У його жінка княгиня, з Волині ляшка. К. ЧР. 46. 2) Новобрачная. Ой вийди, мати, огляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню. Н. п. Ні, молода княгине, не піду я до тебе на весілля. МВ. І. 42. 3) Родъ весенняго хоровода съ пѣснями. Грин. III. 114. Ум. княги́нечка, княги́нька, княже́йка. Засватав собі княгинечку. Н. п. Жінка княгинька, а хата неметена. Ном. № 9118. Яворові сінці, тесові стільці, а на тих стільцях красна княжейка. АД. І. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯГИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯГИНЯ"
Гаїр, -ру, м. = татарак. = гав'яр.
Гу́кля, -лі, ж. Распутная, гулящая женщина. Желех.; блудница. Вх. Зн. 12.
Лівку́тник, -ка, м. = лівак. Вх. Зн. 33.
Ло́дді, -дів, ж. мн. = лодя. Черниг. у.
Мерчу́к, -ка́, м. Мертворожденный.
Перегодити, -джу, -диш, гл. Перегодить, погодить.
Перечвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Раздѣлить, разрѣзать на четыре части.
Сніт, -ту, сніта, -ти, ж. Чурбанъ, отрубокъ. Вх. Зн. 65. Желех.
Утовкти, -чу, -чеш, гл. Утолочь.
Штрапувати, -пую, -єш, гл. 1) Штрафовать. 2) Страховать. Черк. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯГИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.