Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

князівна

Князівна, -ни, ж. Княжна. Кирило, вбивши змія, визволив князівну і оддав князю. ЗОЮР. II. 30. Чи воно яка князівна, чи королівна? Рудч. Ск. II. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВНА"
Альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство. Аф. 347.
Гарчик, -ка, м. Ум. отъ гарець.
Десятча́ний, -а, -е. Изъ холста въ 10 пасмъ. Аф. 375.
Значитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.
Коритарство, -ва, с. Выдѣлка кори́т. Шух. І. 248.
Недобре нар. 1) Нехорошо, дурно. Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням. МВ. ІІ. 9. 2) Зло. 3) Невкусно.
Подруцкати, -каю, -єш, гл. Раздробить, растереть. Вх. Лем. 452.
Сумливий, -а, -е. Постоянно печалящійся. Сумлива невістка, сумлива. Чуб. III. 206.
Чмихання, -ня, с. Фырканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯЗІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.