Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобильоха

Кобильоха, -хи, ж. = кобилярка. Вх. Лем. 425.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛЬОХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛЬОХА"
Близна, -ни, ж. Рана, рубець отъ раны. Желех.
Бумажний, -а, -е. = папіровий.
Навчи́ти, -ся. Cм. навчати, -ся.
Передержати Cм. передержувати.
Повисвічувати, -чую, -єш, гл. Израсходовать весь свѣтильный матеріалъ на освѣщеніе. Повисвічувала увесь лій.
Пообкладувати, -дую, -єш, гл. = пообкладати.
Примерзати, -за́ю, -єш, сов. в. примерз(ну)ти, -зну, -неш, гл. 1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати. Харьк. 2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Чуб. V. 339. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає. Чуб. V. 1015.
Прошуміти, -млю́, -миш, гл. Прошумѣть.
Старцівна, -ни, ж. Дочь нищаго.
Харцизник, -ка, м. = харциз. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері-вдовиці. К. Іов. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛЬОХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.