Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кнур

Кнур, -ра, м. Боровъ. Кнур у берлозі. К. ЧР. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНУР"
Вихолка, -ки, ж. Мятель, вьюга. Конст. у.
Зако́втати, -таю, -єш, гл. Постучать. Із ловів приїхав і в двері заковтав. Гол. І. 90.
Збі́глий, -а, -е. Бѣглый.
Напусти́ти, -ся. Cм. напускати, -ся.
Наскидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать. Наскидали самих денежок стільки! ЗОЮР. І. 153. Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей. К. ЦН. 307.
Приспіти Cм. приспівати.
Прорідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Росхильчастий, -а, -е. Расходящійся въ разныя стороны: о рогахъ, рядомъ стоящихъ кольяхъ и пр. Поставив ручиці дуэте росхильчасті. Рк. Левиц.
Серпій, -пія, серпни́к, -ка, м. Раст. Chrysanthemum lecanthemum. Вх. Пч. І. 9.
Шваєчка, -ки, ж. Ум. отъ швайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.