Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кнур

Кнур, -ра, м. Боровъ. Кнур у берлозі. К. ЧР. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНУР"
Бревкати, -каю, -єш, гл. Жрать. Желех.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Масля́р, -ра, м. Продавець масла.
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448.
Перепудитися, -джуся, -дишся, гл. Перепугаться.
Пигичка, -ки, ж. пт. = чайка. Вх. Пч. II. 15.
Позадирати, -ра́ю, -єш, гл. Задрать, поднять вверхъ (во множ.). Позадирали ноги.
Процент, -ту, м. Процентъ. Гн. І. 109. Ніхто не прийде править проценту. Рудч. Ск. II. 26.
Халасати, -саю, -єш, гл. = хавкати і. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.