Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кнур

Кнур, -ра, м. Боровъ. Кнур у берлозі. К. ЧР. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНУР"
Бріха́ч, -ча́, м. = Черева́нь. Вх. Лем. 394.
Заплу́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. заплу́татися, -таюся, -єшся, гл. Запутываться, запутаться. Як стояла, так і впала, заплуталася в плахтину. Чуб. V. 378.
Намі́шуваник, -ка, м. Родъ хлѣба. Було, що понапікаємо паляниць, намішуваників! Г. Барв. 42.
Опак нар. 1) Назадъ. 2) Навыворотъ, наоборотъ.
Опецьок, -цька, м. = оклецьок 2.
Перещепити Cм. перещеплювати.
Півмісяць, -ця, м. 1) Половина луны. Желех. 2) Полумѣсяцъ.
Полиція, -ції, ж. Полиція. А нарешті досталося, що в полиції сидів: Рудч. Чп. 237.
Прогайвина, -ни, ж. Прогалина.
Серна, -ни, ж. Серна, козуля, косуля, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6. Левиц. І. 494.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.