Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кнур

Кнур, -ра, м. Боровъ. Кнур у берлозі. К. ЧР. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНУР"
Бзюк, -ку, м. Раст. Sambucus Ebulus L. ЗЮЗО. І. 135.
Глухнути, -ну, -неш, гл. Глохнуть.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты. О. 1861. Свид. 28.
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка. Рудч. Ск. І. 142.
Переварювати, -рюю, -єш, сов. в. перевари́ти, -рю́, -риш, гл. Переваривать, переварить.
Розгрязити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь. Знову розгрязять свині коло порога грязь. Черк. у. Cм. розгрузити.
Скубати, -ба́ю, -єш, гл. = скубти.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть. Ном. № 13698.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.