Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобилка

Кобилка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. Ном. № 11439. 2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. Вас. 164. 3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). Мнж. 179. 4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. Cм. лук. Черниг. у. 5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. КС. 1882. VIII. 282. 6) Грудная кость у птицъ (cicada). 7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. Ив. 25, 29. 8) Часть начиння. Cм. начиння 3. Шух. І. 256. МУЕ. III. 18. 9) Насѣк. Aphrophora. Вх. Пч. І. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛКА"
Допи́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дописа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Дописываться, дописаться. Приходе він у пекло і давай хрести писати та до того дописавсь, шо усіх чортів ув один куток збив. Мнж. 129.
Досмо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досмаливать, досмолить.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище. Вх. Зн. 17.
Заквітча́ти, -ся. Cм. закві́тчувати, -ся.  
Куснути Cм. кусати.
Пронюхати Cм. пронюхувати.
Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Хори, -рів, м. мн. Хоры (въ церкви). Пішов дід на ніч до церкви.... виліз собі на хори і сидит. Гн. II. 48.
Шкідність, -ности, ж. Вредность, вредоносность. Желех.
Штепурний, -а, -е. = чепурний. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.