Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобилка

Кобилка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. Ном. № 11439. 2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. Вас. 164. 3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). Мнж. 179. 4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. Cм. лук. Черниг. у. 5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. КС. 1882. VIII. 282. 6) Грудная кость у птицъ (cicada). 7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. Ив. 25, 29. 8) Часть начиння. Cм. начиння 3. Шух. І. 256. МУЕ. III. 18. 9) Насѣк. Aphrophora. Вх. Пч. І. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛКА"
Бокла, -ли, ж. = боклаг. Новомоск. у.
Віднога, -ги, ж. 1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Св. Л. 215. Дуб був високий, а на дубі три одноги були. КС. 1883. I. 57. 2) Рукавъ рѣки. Желех. 3) Отрогъ горы. Желех.
Дикови́на, -ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. Н. Вол. у. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована. Ном. № 5541.
Попіддирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и піддерти, но во множествѣ.
Причірть въ выраж.: у причірть. Равно съ краями. Наливай у причірть. Лебед. у.. Cм. упричерть.
Рутонька, руточка, -ки, ж. Ум. отъ рута.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.
Торботрясів, -сова, -ве Принадлежащій торботряс'у. Шейк.
Тра-ла-ла! меж. для выраженія радости. Тра-ла-ла, тра-ла-ла, на базарі була. Шевч. «Гуляй душа! Тра-ла-ла!» на ввесь шинк гукає. Г. Арт. (О. 1861. III. 103).
Уразище, -ща, м. Ув. отъ ураз. Чуб. IV. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.