Вечеріти, -ріє, гл. безл. Вечерѣть. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. вечір вечеріє. Начинается вечеръ. А вже вечір вечеріє, вже сонечко зайшло.
Гардувати, -дую, -єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду. 2) Быть перевозчикомъ. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами.
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Допріка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Упрекать.
Обмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. обмахну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обмахиваться, обмахнуться, отмахнуться. Обмахувався, оборонявся руками.
Обруч 2 нар. Рядомъ съ кѣмъ. Пійде обруч із паніматкою.
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. На козакові постоли в'язові. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. деревянной лопатки конца ружейнаго приклада. 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Вербові постолища.
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Сорока скрекоче — гості будуть. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята.
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху.
Умовно нар.
1) Условно.
2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже.