Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобила

Кобила, -ли, ж. 1) Кобыла. Норовиста як кобила. Ном. № 2672. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. Ном. № 8888. 2) Скамья на высокихъ ножкахъ, употребляемая при мазаньѣ стѣнъ и потолковъ. 3) Скамья или подмостки, на которыхъ наказываютъ кнутами преступниковъ. 4) Бревно, на которомъ кожевники развѣшиваютъ кожу для выработки и для сушки. Вас. 157. 5) У горшечниковъ: круглый или кубическій комъ глины, вѣсомъ отъ 8 до 30 пудовъ, составленный изъ слѣпленныхъ вмѣстѣ отдѣльныхъ шаровъ мокрой глины. Вас. 178. 6) Названіе шестерки трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. Ум. кобилка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛА"
Доберега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. доберегти́, -режу́, -же́ш, гл. Приберегать, приберечь; досматривать, досмотрѣть. Тепер уже доберегайте одно 'дного. Г. Барв. 515.
Збілі́лий, -а, -е. Побѣлѣвшій. А вона й не скричала, тілько зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих. МВ. (О. 1862. І. 89). Обличчя збіліле. МВ. (О. 1862. І. 88).
Лега, -ги, об. Лежебокъ.
Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Опуша, -ші, ж. Раст. репейникъ, лопухъ. Вх. Лем. 44.
Перемерзнути, -ну, -неш, гл. Перезябнуть. Хоч як перемерзнеш, а на печі як спотієш, то все минеться. О. 1861. V. 72.
Подніпрянець, -нця, м. Житель поднѣпровья. Желех.
Посисати, -са́ю, -єш, гл. Сосать, высасывать. Кров посисати. Шух. І. 39.
Сухий, -а, -е. 1) Сухой. Кобила рушила сама на сухе. Чуб. III. 426. Сухий, як перець. Ном. № 13138. Сухий дуб. 2) Сухой, бездождный. Сухий марець, мокрий май, — буде жито, коби гай. Ном. № 446. 3) О человѣкѣ: сухощавый, изсохшій. Ще й досі не вмерла, але вже така суха стала.... що й страшно на єї глянуть. Чуб. II. 48. 4) сухе по́ле. Не унавоженное поле. Шух. I. 170. 5) сухо́го дуба везти. Говорить напраслину. Ольгоп. у. 6. — четверг. Послѣдній четвергъ передъ Петровымъ постомъ. Радом. у. Ум. сухенький, сухесенький. Сухенький, маленький москалик. МВ. ІІ. 52.
Тартачина, -ни, м. = тартак. Шейк. Ум. тартачи́нна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.