Запільчи́на, -ни, ж. = запілка.
Молитвува́ти, -вую, -єш, гл. = молитвати.
Нявк, -ку, м. = нявкання.
Підгорниця, -ці, ж.
1) = підгорлиця 1. = підгорля 2.
2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло).
Пхатися, пхаюся, -єшся, гл.
1) Толкаться; проталкиваться, переться. Чого ти пхаєшся? Де їдять, там пхайся, де бідують, — звідти тікай.
2) Медленно итти, ѣхать. Пхався на бовкуні. В Латію з військом також пхавсь.
Роз'їздка, -ки, ж. 1) Разъѣздъ. 2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Ум. роз'їздочка. А в середу роз'їздочка.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок.
Скребнути, -бну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай.
Стравне, -но́го, с. Кормовыя деньги.
Шкваркнути, -кну, -неш, гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст.
