Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

книжницький

Книжницький, -а, -е. Книжничій. Тепер займаймо книжницьку голоту (бурсаків), що висипала з Брацтва в личаках. К. ПС. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИЖНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИЖНИЦЬКИЙ"
Безпиття, -тя, с. Отсутствіе воды. Одно — безпиття, друге — без'їжжя. АД. І. 335.
Боязький, боязько. Cм. боязкий, боязко.
Домочи́ти Cм. домочувати.
Зобачити Cм. зобачати.
Кач! Слово, употребляющееся при дѣвичьей игрѣ въ Бердовичко и означающее приказъ бѣжать: Кач дале, кач! Гол. IV. 527.
Колак, -ка, м. Клыкъ свиной. Вх. Лем. 426. Cм. кло, кловок.
Приговір, -во́ру, м. = приговірка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Росклинє, -ня, с. Родъ орнаментики въ рѣзьбѣ. Шух. І. 303.
Сподівання, -ня, с. = сподіванка.
Хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНИЖНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.