Виторопень, -пня, м.
1) Оторопѣлый, растерянный. ви́торопні ловити. Воронь ловить, глазѣть. дивитись виторопнем. Смотрѣть растерянно.
2) Пучеглазый.
Витягати, -гаю, -єш, сов. в. витягти, -гну, -неш, гл.
1) Вытягивать, вытянуть, вытаскивать, вытащить. Витягніть Василечка трьома неводами. Марко витяг з кутка кілька табель.
2) Вынимать, вынуть. Шага з кишені панської витягає.
3) Вытягивать, вытянуть, удлинить. Як короткий, то витягнуть.
4) Извлекать, извлечь.
Відчеркнути, -ну, -неш, гл. Рѣзко отвѣтить. Нема хазяйки дома! од черкнув, не довго думаючи.
Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки.
Злодіяка, -ки, м. Большой воръ. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Поночі блукає злодіяка. Ум. злодіячка. Воришка. Якийсь лихий злодіячка.
Нагляді́тися, -жу́ся, -ди́шся, гл. Насмотрѣться. З рук наробитись, з ніг находитись, а з очей наглядітись.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Онилка кинулась до мене опукою. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Впала опукою. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Пронишпорити, -рю, -риш, гл. = пронюхать.
Рахунковий, -а, -е. Счетный. Рахункові книжки.