Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобилянка

Кобилянка, -ки, ж. 1) = кобилярка. Вх. Уг. 245. 2) = кобилинець. Вх. Лем. 426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛЯНКА"
Гицлик, -ка, м. Родъ кожаной пуговицы сзади каблука для болѣе удобнаго сниманія сапога. Шух. І. 121.
Горла́тий, -а, -е. 1) Крикливый, горластый. Цитьте, цитьте, горлатії ворони. К. ЧР. 297. Мовчи бо, жутко, не будь така горлата. Чуб. II. 348. 2) О ружьѣ, горшкѣ и пр.: имѣющій широкое отверстіе, широкогорлый. Покрепились, підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбану. Г. Барв. 180. 3) О мережк'ѣ: съ большими отверстіями. Славян. у. 4) Горла́та я́ма = Горлаха. Складав зерно.... в горлаті ями. Мир. ХРВ. 125.
Дернува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обшивать дерномъ, выкладывать дерномъ. Рк. Левиц.
Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Затрю́хати, -хаю, -єш, гл. Побѣжать мелкой рысцой.
Крутай, -тая, м. Раст. Echinops Rirto L. ЗЮЗО. І. 121.
Операч, -ча, м. Кресло. Вх. Уг. 256.
Побільший, -а, -е. Большій. Ой проси собі в пана воєводи та побільшої плати. Н. п.
Почабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ овецъ.
Ростопша, -ші, ж. 1) Неловкая, неповоротливая женщина. Харьк. 2) Раст. Silybum marianum Gaertn. ЗЮЗО. I. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.