Відхтітися, -хочеться, гл. безл. Перестать хотѣться. Захтілося — запрягайте! — Відхтілося — випрягайте!
Гойно нар. Щедро, роскошно, изобильно. Гойно приймати гостей. Жити гойно. Та вона у мене так жила гойно: не знала ніякої роботи.
Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Клиння, -ня, с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Розлетілися, як липове клиння. (Въ сорочці) з боків вшито клинє.
Оптекарь, -ря, м. = аптекарь.
Палуба, -би, ж.
1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ.
2) Крыша улья.
3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ.
4) Дуплистый пень.
5) Пустота, впадина. Ум. палубна.
Призволяще, -щого, с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть.
Раїти, -раю, -єш, гл. = раяти.
Росповиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспови́тися, -в'юся, -єшся, гл. Распеленываться, распеленаться. Та нехай (дитина) плаче, роспов'ється, а уже мене не дождеться.
Статний, -а, -е. , статній, -я, -є. 1) = статечний. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде.
2) Зажиточный. Статній ґазда.
3) О верхней одеждѣ: длиннополый.
4) ста́тний вечір = свят-вечір.
