Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобеняк

Кобеняк, -ка, м. Суконная длинная верхняя одежда съ капюшономъ. Чуб. VII. 422. Чоловік в чорному кобеняку і татарській кучмі. Стор. МПр. 107. Під'їзжає якийсь чоловік до куріня, — кобеняком нап'явся, у простій одежині. Рудч. Ск. II. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЕНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЕНЯК"
Брись, -ся, м. Имя собаки. Kolb. І. 65.
Віджарити, -рю, -риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти. Мир. ХРВ. 53.
Корковенький, -а, -е., Ум. отъ корко́вий.
Королиця, -ці, ж. = королева. Ззіла царя й царицю, короля й королицю. Грин. І. 249. Була гарна вбога панна, краля-королиця. К. МБ. X. 4.
Незмінно нар. Неизмѣняемо; неизмѣнно.
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Сквапливий, -а, -е. Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379.
Цимбриння, -ня, с. = цямрина. Могил. у.
Чудотворець, -рця, м. Чудотворецъ. Мил. М. 90. Знають усі чудотворці, які вони богомольці. Ном. № 13709.
Шопа, -пи, ж. Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Чуб. VII. 396. Пішли до топи вітати пана, пішли до череди брати барана. Чуб. III. 376.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБЕНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.