Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

князів

Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВ"
Вистроюватися, -строююся, -єшся, сов. в. вистроїтися, -строюся, -їшся, гл. Наражаться, нарядиться. Вистроїлась, як лялечка. Ном. № 11184.
Да-ба! меж. = Та ба!
Дрягва́, -ви́, ж. = дряговина. Вас. 207. Cм. драгва.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Кукурудзянка, -ки, ж. Бѣлая мелкая фасоль, растущая между кукурузой. Шух. І. 142.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів. Ном. № 718.
Муравча́ний, -а, -е. = муравиний. Вх. Лем. 436.
Полупанійка, -ки, ж. Жена полупанка. Дочки заміжніх козаків ходять у гостину до попівен або до полупанійок. О. 1861. XI. 112.
Проводирь, -ря́, м. = проводарь. Св. Л. 139. Горе вам, проводирі сліпі! Єв. Мт. XXIII. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯЗІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.