Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

князів

Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВ"
Видітися, -диться, гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Рудч. Ск. І. 121. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. Макс. ви́диться мені. Кажется мнѣ.
Гальва, -ви, ж. Мѣра жидкости. Гальву віна. Гол. ІІІ. 244.
Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.
Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Магні́т, -ту, м. Магнить. Магніт має у собі силу притягувати тільки залізо. Дещо, 20.
Наза́влеги нар. = в-обляги. Желех.
Повклякати, -каємо, -єте, гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили. МУЕ. III. 56.
Пожлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить (во множествѣ).
Рюмсання, -ня, с. Плачь.
Угород, -да, м. = горо́д. На вгороді вишня, за городом дві. Мет. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯЗІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.