Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клятьба

Клятьба, -би, ж. 1) Проклятіе. Слухайте, панове-молодці, як то жіноцька клятьба дурно йде. ЗОЮР. І. 217. 2) Заклятіе. Як німа клятьба, то візьмеш скарб, а то, кажуть, ні. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯТЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯТЬБА"
Відмолити, -ся. Cм. відмолювати, -ся.
За́ку́ска, -ки, ж. Закуска. Стор. МПр. 74. Спасибі за закуску, що ззів курку й гуску. Ном. № 12073. Ум. за́кусочка.
Навишу́кувати, -кую, -єш, гл. Выискать (многое).
Новомлинка, -ки, ж. Родъ водки. КС. 1883. VII. 497.
Обстригати, -га́ю, -єш, сов. в. обстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Остригать, остричь. До прийому лиш привезли, зараз головку обстригли. Чуб. V. 997.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій. Бердич. у.
Попідмащувати, -щую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ).
Попровірчувати, -чую, -єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці. Харьк.
Ходник, -ка, м. 1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками. Єв. І. V. 2. 2) Родъ ковра. Kolb. І. 69.
Шіпавий, -а, -е. = шолудивий. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЯТЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.