Виринати, -на́ю, -єш, сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить.
2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода.
Громоту́ха, -хи, ж. ? Зібралися мухи-старухи, славні громотухи.
Загові́ти Cм. загівляти.
Надменши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Уменьшиться, умалиться.
Пішник, -ка, м. = піхурка. Ум. пішничо́к.
Попідпірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и підперти, но во множествѣ. Попідпірав тин кілками, щоб не впав.
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Тобі чорне убрання не приялеча.
Роспитати, -ся. Cм. роспитувати, -ся.
Сито I, -та, с. Сито. Коробом сонце — ситом дощ. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Ум. ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце.
Читака, -ки, об. Чтецъ, чтица. Із тебе, як бачу, і читака поганий.
