Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

книга

Книга, -ги, ж. 1) Книга. Листоньки пише, книги читає. Чуб. III. 306. Ой хто б мої слова списав у книгу. К. Іов. 42. 2) Томъ, часть сочиненія. 3) Чайка (птица). Волын. г. Ум. книжечка, книжка. Зроблю маленьку книжечку. Шевч. 376. Письменному — книжка в руки. Ном. № 6016. Троянське плем'я все засіло коло книжок та аж потіло і по латинському гуло. Котл. Ен. IV. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИГА"
Гамрити, -мрю, -риш, гл. = гаморити. Я думаю, що воно гамрить, аж то ви балакаєте. Лохв. у.
Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця. Гол. II. 554.
Дба́лий, -а, -е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. І. 174.
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Мо́дло, -ла, с. 1) Модель; образецъ; шаблонъ. Мнж. 185. Криводушної прихильности ви модло. К. Дз. 57. 2) мн. мо́дла. Снарядъ, которымъ отмѣчаютъ пильщики или плотники толщину имѣющей быть выпиленной доски. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. Грин. III. 198. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Шевч. 140. Певна людина. 2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті? К. Іов. 46. 3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить. Греб. 369. 4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню. Єв. І. V. 4.
Підсмажити, -ся. Cм. підсмажувати, -ся.
Попхнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть. Жінка його попхнула. Терпи! за долею, куди попхне, хились, як хилиться од вітру гілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).
Різонути, -ну, -неш, гл. Съ силой рѣзнуть. Тут разом різонуто ножем та й амінь. Кв. II. 315.
Чини, -нів, мн. 1) Мѣсто, гдѣ перекрещиваются нити основы. Конст. у. МУЕ. III. 21. Шух. І. 259. 2) Колышки въ сновалкѣ, при помощи которыхъ дѣлаются чини 1. Лохв. у. Вас. 202.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.