Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кнурячий

Кнурячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНУРЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНУРЯЧИЙ"
Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.
Домуро́вуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. домурува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достраивать, достроить до чего. 2) Быть достраиваемымъ, достроеннымъ.
Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади). О. 1861. V. Слов.
Коржавий, -а, -е. Высохшій и жесткій (о кожѣ).
Лахманина, -ни, ж. Рубище, отрепье. У таку лахманину вдяглася, наче справді старчиха.
Моцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Усиливать, напрягать, укрѣплять.
Насе́рдний, -а, -е. Сердечный. Ти мої рани насердні загоїла, замовила рідним словом, рідною піснею. Г. Барв. 492. Не діло мене крушило, а туга насердна. Г. Барв. 119.
Обдутися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Распухнуть, раздуться. Увесь обдувся як барило. Котл. Ен. Він од горілки ввесь обдувся. Котл. Ен. II. 22. 2) Опиться. Обдувся води, аж боки росперло.
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ. Левиц. Пов. 289.
Ховзаниця, -ці, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНУРЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.