Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кнурячий

Кнурячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНУРЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНУРЯЧИЙ"
Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. О. 1862. IV. 35. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули. Н. п.
Жи́хлий, -а, -е. Подобный, похожій. Вх. Зн. 17.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Міх I, мо́ху, м. = мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65.
Підспідок, -дку, м. Нижняя корка хлѣба.
Порозцвітати, -та́ємо, -єте, гл. Разцвѣсть (во множествѣ).
Роспустити, -ся. Cм. роспускати, -ся.
Сучасний, -а, -е. Современный.
Цмокатися, -каюся, -єшся, гл. Цѣловаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНУРЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.