Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобилинець

Кобилинець, -нця, м. Конскій пометъ. Вх. Уг. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛИНЕЦЬ"
Ба́бин, -на, -не. 1) Принадлежащій ба́бі, бабинъ. Танцювали миші по бабиній хаті. Чуб. V. 515. 2) Ба́бине лі́то. Бабье лѣто. Теплые дни осенью, когда летаетъ паутина, которую тоже называютъ ба́бине лі́то. 3) Ба́бин пе́с. Зоол. Phalaena caja, медвѣдица. Вх. Лем. 425.
Будз, -дза, м. Высушенный творогъ. Шух. I. 214.
Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 96.
Запеча́тати Cм. запеча́тувати.
Зарябіт́и, -бі́ю, -єш, гл. Зарябить, запестрѣть. У Христі... зарябіло у очіх. Мир. Пов. II. 51.
Знагла нар. Внезапно.
Переділити, -ся. Cм. переділяти, -ся.
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Поперебігати, -гаємо, -єте, гл. Перебѣжать (о многихъ). Усі поперебігали на цей бік. Борз. у.
Тулія, -лії, ж. = лійка 3. Шух. І. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.