Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобиля

Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола. Вх. Лем. 425.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛЯ"
Білокопитий, -а, -е. Съ бѣлыми копытами, бѣлокопытый. Кінь білокопитий. Гн. І. 164., Ум. білокопитенький.
В'язальниця, -ці, ж. Вяжущая снопы. У сніп в'язальниця не зв'яже. К. Псал. 297. Ум. в'язальничка. О. 1861. XI. Св. 64.
Качконогий, -а, -е. Ходящій по утиному, переваливаясь. Ач, яка качконога. Харьк. у.
Коротуха, -хи, ж. Малорослая женщина. Ум. коротушечка, коротушка. Ой жінко моя, коротушечко! Чи нічого повочерять. моя душечко? Чуб. V. 686.
Махля́рити, -рю, -риш, гл. = махлювати.
Наміркува́тися, -куюся, -єшся, гл. Надуматься.
Огуритися Cм. огурятися.
Прочнути, -ся. Cм. прочинати, -ся.
Спрягти, -жу, -жеш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140.
Темніський, -а, -е. = темнісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.