Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Доли́ну́ти, -ну, -неш, гл. Долетѣть.
Звізда́тий, -а, -е. Звѣздообразный. звізда́ті дропачки́ и пр. Родъ вышивки. 49. звіздатий кінь. Лошадь съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Незлагіодний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Повідгнивати, -ва́ю, -єш, гл. Отгнить (во множествѣ). Як поморозив ноги та як зачали вони гнисти, так і пальці повідгнивали.
Приваб, -бу, м. = приваба.
Скривало, -ла, с. Покрывало (намітка), которымъ покрываютъ новобрачную.
Турлити, -лю́, -лиш, гл. = турити.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста.
Шадий, -а, -е. Сѣдой.
