Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кмітити

Кмітити, кмітливий, кмітувати = кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМІТИТИ"
Доріка́ння, -ня, с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. К. Іов. VII. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів. Стор. МПр. 153.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37.
Запіка́на, -ної и запіка́нка, -ки, ж. Водка, сваренная съ пряностями. Маркев. 171. Чуб. VII. 447. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69. Участувала запіканкою і тернівкою. Стор. І. 117.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ. Желех.
Морґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ морґуля.
Непривітний, -а́, -е́ Непривѣтливый.
Обізватися Cм. обзиватися.
Овчарь, -ря́, м. = вівчарь.
Початувати, -ту́ю, -єш, гл. Посторожить, покараулить.
Прачити, -чу, -чиш, гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть. Грин. ІІІ. 241.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КМІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.