Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кмітити

Кмітити, кмітливий, кмітувати = кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМІТИТИ"
Ар'я́н, -на, м. Кислое козье молоко. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36.
Ганьбити, -блю, -биш, гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка? Камен. у.
Джерме́ло, -ла, с. = Джермала. Иногда только во мн. ч. джерме́ла. Ум. Джерме́льце.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Згуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгруппировать, собрать въ одно місто. Згуртував людське поле, а своє все до села. Камен. у.
Королик, -ка, м. 1) Ум. отъ коро́ль. 2) Зоол. Крапивникъ, Motacilla troglodytes. Вх. Лем. 427.
Ме́четь, (ти ж?) = мечет 1. Оце викопа (запорожець на землянку) яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе. КС. 1883. XI. 504.
Похапцем нар. Поспѣшно, торопливо. Похапцем звінчалися, щоб не розлучила нас пані. МВ. (О. 1862. III. 68).
Просторікати, -каю, -єш и просторікувати, -кую, -єш, гл. Разглагольствовать. Борз. у. Годі просторікувать. Ном. № 14188.
Тіснісічко нар. = тіснісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КМІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.