Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кмітити

Кмітити, кмітливий, кмітувати = кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМІТИТИ"
Богомазів, -зова, -ве Относящійся къ иконописцу, къ плохому живописцу, принадлежащій ему.
Відмовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відмовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Отказываться, отказаться, отговариваться, отговориться. Було мати кажуть: давай я тебе росчешу. Так я вже відмовляюсь, відмовляюсь: скубуть бо дуже. Черниг. у. Одмовлялась я обмовлялась, та й мусила послухатись. МВ. І. 21. 2) Оканчивать, окончить говорить. Ручки ж мої білесенькі одробилися, очі ж мої каресенькі обдивилися, уста ж мої сахарнії одмовилися. Чуб. V. 767.
Макітритися, -рюся, -ришся, гл. Въ выраженіяхъ: голова макітриться, світ макітриться. Голова кружится. Вас. 211.
Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Невільничий и невольничий, -а, -е. = невільницький. І помоляться на волі невольничі діти. Шевч.
Передати, -ся. Cм. передавати, -ся.
Роскурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Упхнути Cм. упихати.
Хвашія, -шії, ж. Полоса, вырѣзанная вдоль выдѣланной кожи. Пас. 158. Там у мене під лавою єсть фатія ременю, заплатив я четвертак. Грин. III. 567. Вообще вырѣзанная полоса кожи. Давай йому кару давать — дерти хвашії і соллю солить, та й знов притулюють, а в другому місті ріжуть. Так, поки і вмер. Грин. ІІІ. 588.
Цмоктання, -ня, с. = смоктання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КМІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.