Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Де́мено, -на, с. Руль. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено.
Доми́слитися Cм. домислятися.
Каламутити, -мучу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать. А що се ти, собачий сину, тут каламутиш берег мій?
2) Смутить, смутьянить, возмущать людей.
Му́ркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] му́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Мурлыкать, мурлыкнуть. Кіт сидить та муркає. 2) Бормотать, разъ забормотать. Муркнув щось таке, що й не розбереш, та й пішов.
Полічити, -чу́, -чиш, гл.
1) Сосчитать. Гроші полічили.
2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир.
Поскрібок, -бка, м. Послѣдній хлѣбъ въ данный разъ печенья — изъ оскребковъ тѣста. Недобрий хліб, мабуть поскрібок.
Пухай, -хая, м. Чучело, пугало.
Смалець, -льцю, м. Стопленный птичій жиръ, стопленное свиное сало.
Струпіти, -пію, -єш, гл. Покрываться струпьями.
