Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
До́тіль нар. = дотя.
Задури́ти Cм. задурювати.
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Порозживатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розжитися, но во множествѣ.
Посвячене, -ного, с. Пасхальный хлѣбъ и прочія снѣди, освящаемыя на праздникъ пасхи. Один чоловік заколов порося к посвяченому.
Рогатина, -ни, ж. 1) Рогатина. Преться як віл на рогатину. 2) Родъ кинжала. Ум. рогатинка.
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Спалахнути, -хну, -неш, гл. Вспыхнуть.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.
