Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сполоти

Сполоти, -лю́, -леш, гл. Сполоть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОТИ"
Вірність, -ности, ж. Вѣрность, преданность. Вірність непохибна. К. Псал. 98.
Жа́лка, -ки, ж. = жатка. Н. Вол. у.
Индича, -чати, индиченя́, -ня́ти, с. Птенецъ-индюкъ. Та пропив чоловік индика, а жінка индичку й индиченя. Чуб. V. 636.
Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Ном. № 13723. Усякому мирянину по семеро жидовинів. Ном. № 900.
Мошо́нка, -ки, ж. Кошелекъ. Желех.
Недруг, -га, м. Недругъ, врагъ. Піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький. К. ЧР. 12.
Повимощувати, -щую, -єш, гл. Вымостить, выстлать (во множествѣ). Де були в полі стежки, дорожки, волоськими головками повимощував. АД. II. 102.
Помножати, -жа́ю, -єш, сов. в. помно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, умножить.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Узгір'я, -р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЛОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.