Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобилиця

Кобилиця, -ці, ж. 1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти. Рудч. Ск. І. 87. 2) Козлы, подпорки, подмостки. 3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ. 4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры. Сумск. у. 5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня. ( Залюбовск.). 6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у. 7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛИЦЯ"
Апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Бакаль, -ля, м. Озеро. Бакаль (озеро) такий, що ніт його переплисти, ніт його переїхати. Чуб. II. 256.
Замі́т, ме́ту, м. = замет.
Ми́льник, -ка, м. Банщикъ? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шильники, мильники, селяне, городяне, міщане, крамарі, шинкарі... А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. я щось скажу. (Формула ярмарочнаго зазыванія). КС. 1882. III. 600. Ср. стар. Милня, баня (Cм. Житецкій, Словарь книжной малорусской рѣчи по рукописи XVII в. Прилож. къ « Кіев. Старинѣ» 1888 г.), а также подобную-же формулу стар. казацкаго зазыванія: Ой ви, грубники, ви, лазники, ви, броварники! Годі вам по винницях горілок курити, по лазнях лазень топити и т. д. (Уман., Слов., т. І. 14).
Осуруга, -ги, ж. см. осоруга.
Перешкода, -ди, ж. Помѣха, препятствіе. бути на перешкоді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. МВ. (О. 1862. І. 90). Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді. Чуб. V. 319.
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Помочувати, -чую, -єш, гл. Смачивать. Шух. І. 253.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Хлюпнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хлюпати. Плеснуть. Водою йде — не хлюпне. Ном., стр. 291, № 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.