Бурун, -на, м.
1) Балъ (въ морѣ, рѣкѣ). Як розгуляється погода та проти вітру як пожене буруни, то дуб грає по бурунах то вгору, то вниз, як віз по балках.
2) Сугробъ. Ти ба, буруни які понамітало.
Гадюччя, -чя, с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Надурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Надѣлать глупостей, накуролесить.
Огана, -ни, ж. и пр. = обгана и пр.
Опукий, -а, -е. = опуклий.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Ряботиння, -ня, с.
1) Слѣды отъ оспы на, лицѣ.
2) Рыжіе пятна на кожѣ рыжихъ людей; пятна на лицѣ беременной женщины.
Троскіт, -коту, м.
1) Хлестаніе бичомъ.
2) Кудахтанье курицъ.
Уряди-годи, нар. Изрѣдка. А був наги батько такий-то грізний! Вряди-годи пустить на улицю погулять з дівчатами.
