Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клясти

Клясти, кляну (клену), -неш, гл. 1) Проклинать. Не співає чорноброва, кляне свою долю. Шевч. 69. Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас. Св. М. V. 44. 2) Поносить, ругать. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯСТИ"
Болотина, -ня, ж. Высохшее болото. Лебед. у.
Гирсувати, -сую, -єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч. Борз. у.
Козуря, -рі, м. Ум. и ласк. отъ козак. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці опити, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати. Макс. (1849). 77.
Опроче нар. 1) = опріче 1. Опроче тих пісень... співають і таких. О. 1861. XI. 9. 2) = опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.
Парчевий, -а, -е. Парчевой. Столи ж мої тісовії, скатерті парчевії. Мет. 51.
Поткання, -ня́, с. = піткання. Чия основа, аби моє поткання. Ном. № 9702. Ум. потканнячко. Ном. № 7547.
Пуцьнути, -ну, -неш, гл. Упасть, бухнуть.
Семя, мї, ж. Семья. Ум. семейка, сем'їця, семеєчка. Росла я в світлиці при веселій сем'їці. Чуб. V. 119. У нашого Омелька невелика семейка: Сидірко та Нестірко та діток шестірко, та батько та мати, та пас три брати. Н. п. Волч. у.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Типтися, -пчуся, -чешся, гл. Трястись на телѣгѣ. Доведеться типтися до Володарки або й далі. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЯСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.