Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клясти

Клясти, кляну (клену), -неш, гл. 1) Проклинать. Не співає чорноброва, кляне свою долю. Шевч. 69. Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас. Св. М. V. 44. 2) Поносить, ругать. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯСТИ"
Бердо! меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай! Шейк.
Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. Сим. 185. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки. Борз. у.
Захапа́ти Cм. захапувати.
Підлипчастий, -а, -е. 1) Пристающій, липкій. 2) Тѣсный, узкій, въ обтяжку. Штани підлипчасті. Мнж. 189. Підлипчаста халява. Полт. г.
Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Н. п. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв. Котл. Ен. І. 12.
Помотатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Помотаться, поболтаться. 2) Пошататься, походить, посуетиться. Поміж людьми помотається, звичаїв набірається. МУЕ. III. 159.
Прочистити, -ся. Cм. прочищати, -ся.
Розбишацький, -а, -е. Разбойничій. К. Кр. 11.
Рочок, -чка, м. Ум. отъ рік.
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЯСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.