Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клясти

Клясти, кляну (клену), -неш, гл. 1) Проклинать. Не співає чорноброва, кляне свою долю. Шевч. 69. Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас. Св. М. V. 44. 2) Поносить, ругать. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯСТИ"
Безпосажна, прил. ж. Безъ приданаго. — дівка. Безприданница.
Близна, -ни, ж. Рана, рубець отъ раны. Желех.
Доброхі́тний, -а, -е. Добровольный.
Доміркува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься. Ком. І. 48.
Клишаво нар. Косолапо. Клишаво йде. Н. Вол. у.
Линтва́рик, -ка, м. Ум. отъ линтварь.
Навспи́ньки, навспи́нячки, нар. Ha цыпочкахъ. Аж навспиньки стає, виглядає дівчину. Черк. у. Потюпав наш пан писарь, ходючи перед справником навспинячки. Кв. II. 217.
Обачний, -а, -е. Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна. ЗОЮР. І. 203.
Роспарювати, -рюю, -єш, сов. в. роспарити, -рю, -риш, гл. Распаривать, распарить. Вас. 163.
Сконати, -на́ю, -єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Чуб. V. 250. Гриць сконає, нім когут запіє. Гол. І. 202.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЯСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.