Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобилина

Кобилина, -ни, ж. Конина, кобылье мясо. Ікавко-ікавко, де була? — У Київі. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула. Ном. № 13390.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛИНА"
Батувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Связывать поводьями лошадей. Аф. 2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй. Кв.
Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Закандзю́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. закандзю́битися, -блюся, -бишся, гл. Загинаться, загнуться (крючкомъ). Ніс закандзюбився як у кобця. Стор. МПр. 4. воно́ такі́ї на діло закандз́́юбилось. Ном. № 10010. Похоже, какъ будто что-то изъ этого и выйдетъ.
Нетерпляче нар. Нетерпѣливо.
Простукотіти, -чу, -чеш, гл. Простучать, прогромыхать.
Росполонитися Cм. росполонюватися.
Смок, -ку, м. 1) Насосъ. О. 1861. VII. 4. Ком. Р. ІІ. 73. 2) смок духовий. Воздушный насосъ. Ком. Р. ІІ. 69.
Табачина, -ни, ж. = табака. Шейк. Ум. табачинка.
Триб, -бу, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстать. МУЕ. III. 17. 2) Склонность, стремленіе. вона йде своїм три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. Лохи. у. 3) триб-зілля = трой зілля. А хто ж мені триб-зілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Грин. III. 238. Ум. трибо́к. Вас. 165.
Хайний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.