Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобилина

Кобилина, -ни, ж. Конина, кобылье мясо. Ікавко-ікавко, де була? — У Київі. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула. Ном. № 13390.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛИНА"
Благостиня, -ні, ж. Доброта, милость, благодѣяніе. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині. Чуб. V. 1167. До кого мені сховатись, де шукати благостині? К. Псал. 11.
Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема. Харьк. г.
Голиш, -ша, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) Раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.
Дога́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Долаяться.
Ле́нта, -ти, ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Кв. І. 6. Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую. Черк. у.
Обмолотити Cм. обмолочувати.
Пожиткування, -ня, с. Пользованіе.
Попів 2, -пова, -ве Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш. Ном. № 216.
Справдовуватися, -до́вуюся, -єшся, гл. Доказывать, споря. Справдовується зо мною. Рк. Левиц.
Трибун, -на, м. 1) Трибунъ. 2) Одинъ изъ надзирателей за учениками (въ старыхъ малорусскихъ школахъ). Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун. К. ПС. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.